Найкраща інструментальна музика в Україні. Частина 1

Неокласика, електроакустика, пост-рок і не тільки

Закони шоу-бізнесу вимагають, аби в піснях був вокал так текст. Однак музика більше, ніж набір будь яких законів. Її можна грати й не співаючи. І мова не про класичних композиторів ХІХ століття.

Сучасна інструментальна музика в Україні залишається малопомітним для широкої аудиторії явищем. Але її досить багато. Ми презентуємо вам найцікавіші, на наш погляд, проекти без слів. В підбірці ми звертали увагу на тих виконавців, які працюють на межі жанрів, та не занурювалися в глибини специфічно академічної та джазової музики.

До того ж ми не брали до уваги представників електронної інструментальної сцени. Про них ми зробимо окремий матеріал — частину 2.

Atomic Simao

Хто такі? Гурт сформувався у 2010-му. Існував між Харковом і Києвом, але у 2012-му закріпився в остаточному складі в столиці. Альбом ECHO став найкращим українським лонгплеєм-2016 за версією Karabas LIVE. Цього грудня Atomic Simao випустили четвертий студійник Levitation Loom Four, який презентують наживо 22 грудня в київському клубі Closer.

Що грають? Безкомпромісний джаз, натхненний психоделічною музикою 60-х років. У піснях Atomic Simao вчувається відгомін King Crimson, Pink Floyd та інших корифеїв високочолого рок-олдскулу.

DOK

Хто такі? Інструментальне тріо Станіслава Іващенко (барабани), Євгена Кравцова (бас-гітара) та Станіслава Кравченко (саксофон), що сформувалося в Донецьку в 2008 році. Музиканти ніяк не пояснюють власну назву, вважаючи її загадковою грою слів. Випустили 3 студійні альбоми, після 2013-го поставили гурт на паузу. Станіслав Іващенко зараз відомий як ударник гурту «вагоновожатые».

Що грали? У такому незвичному складі DOK виконували експериментальний джаз. Завдяки майстерності всіх трьох учасників гурту слава про нього вийшла далеко за межі Донбасу.

DZ`OB

Хто такі? Ансамбль нового покоління, до складу якого наразі входять 7 музикантів, а до переліку використовуваних інструментів – віолончель, гобой, кларнет, електронний секвенсор і не тільки. Гурт існує від 2014 року в Дніпрі і з того часу випустив три студійники. Найновіший, Beings For Throbbing, музиканти презентували цього грудня.

Що грають? DZ`OB називають себе електроакустичним гуртом. У звучанні вони поєднують класичні інструменти та електронні мотиви.

Cthulhu Rise

Хто такі? Гурт з іменем древнього божества із творів Говарда Філліпса Лавкрафта грає в Києві більше 10 років – від 2007-го. За цей час Cthulhu Rise випустили лише два альбоми: 42 (2012) та The Second One (2016). На початках музиканти вдавалися до вокалу, але з часом відмовилися від нього на користь інструментального звучання.

Що грають? Прогресив-рок в його найбільш авангардному вигляді. Cthulhu Rise настільки захоплені процесом створення музики, що абсолютно не заморочуються деталями і називають власні композиції просто «опусами» з порядковими номерами.

Євген Хмара

Хто такий? Київський композитор, який заявив про себе після участі в 4 сезоні телепроекту «Україна має талант». Наразі Хмара випустив 4 альбоми авторської музики. Сьогодні, 17 грудня, він представить у Палаці «Україна» нове шоу з симфонічним оркестром, рок-гуртом, хором та екзотичними інструментами.

Що грає? Сучасну інструментальну музику (неокласику), стрижнем якої є рояль. Композиції Євгена добре личили б казковим фільмам студії Disney.

Єгор Грушин

Хто такий? Композитор зі Львова. Окрім сольної творчості співпрацював із інструментальним колективом Illusions та протягом 2014-го був учасником поп-рок-гурту «Фіолет». Записав чотири повноформатні альбоми, а в жовтні цього року випустив міні-альбом Ritorno.

Що грає? Єгора Грушина, як і Євгена Хмару, можна назвати одним із найпомітніших композиторів-неокласиків в Україні. Стилю львів`янина притаманні імпресіоністичність та романтичність.

Krobak

Хто такі? Один із проектів Ігоря Сидоренка, відомого як фронтмен прогресив-рок-гурту Stoned Jesus. Krobak випустили 8 студійних релізів, а навесні цього року пішли у безстрокову відпустку.

Що грали? Пост-рок – тягучий, сумний і красивий.

Mamanet

Хто такі? Формація, що з`явилася в 2003 році і досі функціонує між двома містами – Одесою та Краматорськом. Mamanet неодноразово змінювали склад, але зараз постійними учасниками гурту залишаються лише Михайло Лантух і Євген Носов. Протягом багатьох років музиканти записували інструментальну музику, і лише в останні три роки постійно працюють з гостями-вокалістами — в альбомах «После Stereo» (2015) та Pop (2018).

Що грають? Попри компактний формат дуету Лантуху та Носову вдається маневрувати між великою кількість жанрів – від лаунжу до тріп-хопу. Найновіший альбом Mamanet несподівано розвернув гурт у бік поп-року.

Ptakh_Jung

Хто такі? Дует композиторів Антона Дегтярьова та Володимира Бабушкіна, відомих як автори саундтреків до українського кіно. У 2018-му Ptakh_Jung випустили перший за три роки існування студійник, що отримав назву Black Period і присвячений чорним дірам.

Що грають? Атмосферний ембіент з алюзіями не космічну тематику. Основу саунду дуету складають живі інструменти – клавіші та гітара.

Sun Groove

Хто такі? Тріо електронного музиканта Костянтина Мішукова, мультиінструменталіста Олекси Кабанова та барабанника Валентина Богданова. Гурт став одним із відкриттів фестивалю Polyana Music Festival, що відбувся 2016 року в селі Поляна Закарпатської області.

Що грають? Мікс із електроніки та карпатського фольклору. Час від часу Sun Groove все ж вдаються до вокалу, але він для них виступає скоріше одним із музичних інструментів.

Way Station

Хто такі? Київське тріо Микити Юдіна (гітара), Дениса Швеця (барабани) та Артема Кривенко (бас-гітара), що грає від 2010 року. Назва Way Station є алюзією на науково-фантастичний роман Кліффорда Саймака – улюблену книгу гітариста. Сам Юдін разом зі Швецем наразі грають у живому гурті Христини Соловій. А барабанник Way Station відомий як вправний сесійний музикант, який співпрацював із «Антитілами», «…И Друг Мой Грузовик», Shanti People та іншими. Цього року Way Station випустили свій другий студійний альбом – The Way Of Minstrel.

Що грають? Пост-рок, не позбавлений несподіваних рішень і винахідливих музичних ходів попри втрачену актуальність самого жанру.

Колаж: Марина Ніколаєва

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9 українських музикантів, тексти яких є поезією