Zavoloka: «Україна змінюється на краще, але повертатися я поки не планую»

Одна з найцікавіших електронних композиторок країни – про магію, інертний Відень, співпрацю з Aphex Twin та ехо Майдану

Катерина Заволока, або просто Zavoloka – одне з найяскравіших облич української електронної музики за кордоном. У 2005 році її нагородили Prix Ars Electronica – авторитетною премією в галузі аудіовізуального мистецтва у Європі. А сім років тому Zavoloka виступила разом із Aphex Twin – одним із найвідоміших артистів «інтелектуальної танцювальної музики» (або просто IDM).

Від початку 2000-х у дискографії Zavoloka більше 20 релізів. Особливе місце в її доробку займає серія альбомів, присвячених стихіям природи, що бере початок зі студійника Viter (2007). У вересні цього року Zavoloka завершила серією лонгплеєм Promeni, композиції якого пов`язані з Вогнем.

Наразі Катерина Заволока живе і працює у Відні. Ми зідзвонилися із нею, аби поговорити про новий студійник, життя за кордоном і спогади про Україну.

«Коли я закінчила альбом, відчула очищення»

Новим альбомом Promeni ви завершуєте цикл релізів, присвячений стихіям природи. З якими думками ви ставили в ньому крапку?

Створення музики для Promeni не зайняло в мене багато часу, а ось концепцію для релізу я продумувала довго. Це перший настільки особистісний альбом в моїй біографії. Тут я вперше розповідаю слухачеві історію моїх трансформацій та інспірацій. Я називаю його своєю аудіовізуальною мапою. Кожен трек присвячений певній події або явищу, які вплинули на моє формування. Спочатку хотіла додати до кожної композиції історію про неї, але потім вирішила, що музика сама за себе скаже.

Кого ви вважаєте своїми вчителями та наставниками?

Перш за все це Леся Українка – моя улюблена письменниця з дитинства. Власне, назва альбому і є присвятою їй. Адже слово «промінь» не є питомо українським – це неологізм, який письменниця вигадала в ХІХ столітті. Нині він вкорінився в нашій мові і використовується в широкому вжитку – не тільки в літературі, а й в оптиці, геометрії та багатьох інших сферах нашого життя.

Також хочу згадати про народну співачку Домініку Чекун, яка часто виступала вокалісткою в моїх попередніх альбомах. Це дівчина з Полісся, де досі збереглася язичницька енергетика і давні ритуали.

Ви віруюча людина?

Ну, назвати язичницею я себе не можу! (Сміється) Але цікавлюся стародавніми віруваннями, алхімією. Читаю багато духовної та магічної літератури. Я вірю у Всесвіт.

Чи стикалися ви із надприроднім?

В моєму житті траплялося багато співпадінь та випадковостей, які я вважаю знаками. Ці знаки треба вміти читати. Розум допомогти в цьому не може – лише інтуїція. Мені здається, люди повинні менше вести внутрішні діалоги із собою і більше звертатися до вищого «Я».

Чи можна чекати на новий музичний цикл від Zavoloka у майбутньому?

Я рада, що завершила цю сагу (Сміється) Після релізу Promeni в мене з`явилося відчуття очищення. Хоча останніми роками я писала альбоми не лише про стихії. Наприклад, в 2014-му я зробила паузу у циклі і випустила реліз Volya за слідами «Революції Гідності».

Поки я не знаю, над чим працюватиму далі. Можу лише сказати, що наступний альбом Zavoloka точно буде більш веселий за настроєм.

«Електронна сцена у Києві цікавіша, ніж у Відні»

Зараз фольктроніка стала популярним жанром і знаходить відображення в музиці ONUKA, YUKO та інших сучасних українських артистів. Як ви ставитеся до їхньої творчості?

Круто, що українські музиканти почали більше звертатися до фольклору і роблять це на якісному рівні. Музика ONUKA видається мені естетичною і при цьому щирою, без награності. Те, що вона робить, йде від серця.

Нещодавно ми давали послухати українську фольктроніку працівниками музею Івана Гончара. Вони прийшли до висновку, що сучасні вітчизняні артисти зчитують фольклорний матеріал на поверхневому, базовому рівні. Погоджуєтеся?

Я вважаю, що нові музиканти переосмислюють українські традиції на сучасний лад. А фольклористи – це переважно закрита спільнота, яка не поспішає ділитися знаннями з іншими. Тому й виходить, що митці передають відчуття традиції через власне бачення і власною мовою. І це навіть добре.

Минулими вихідними в Києві відбувся черговий фестиваль NextSound, організований Андрієм Кириченком. Стежите за його проектами?

З Андрієм ми не спілкувалися давно. А взагалі мені подобається, що в Україні з`являється дедалі більше музичних фестивалів. І це попри економічну кризу та війну. Хотілося б ще побільше вітчизняних лейблів для музикантів різних жанрів.

Зараз ви живете у Відні. Яка ситуація із електронною сценою там?

Я б не сказала, що у Відні є електронна сцена. Це одне з найкомфортніших міст для життя в Європі, але воно більше пристосоване для дітей та пенсіонерів. У Києві електронна музика розвивається цікавіше та інтенсивніше.

«Із Aphex Twin спілкуємося, але колаборацій не плануємо»

Разом із музикантом Дмитром Федоренко (KOTRA) ви займаєтеся лейблом KVITNU. Наскільки це прибуткова справа – видавати електронну музику?

KVITNU – це точно не хобі, бо ми з Дмитром займаємося лейблом професійно. Деякі релізи виходять більш успішними, деякі – менш.

Хто купує вашу музику?

Найбільше замовлень із США та Великої Британії. Українці теж почали купувати, хоча ще років зо п`ять тому майже зовсім не цікавилися релізами KVITNU.

Чи продовжуєте працювати як дизайнерка?

Дизайн потребує великих енергетичних витрат. Останнім часом оформлюю тільки релізи нашого лейблу та інших друзів-музикантів.

Обкладинка альбому Promeni

Тобто, зараз ви живете виключно з музики?

Переважно з музики. А ще допомагаю місцевій арт-фундації, яка організовує виставки та інші мистецькі заходи.

У 2011-му Zavoloka виступила разом із Aphex Twin. Не хочете продовжити з ним співпрацю?

Підтримуємо зв`язок, іноді переписуємося. Але колаборацій не плануємо.

А як щодо спільних проектів з іншими закордонними музикантами?

Поки таких планів немає. Зараз я зосереджена виключно на творчості Zavoloka та CLUSTER LIZARD – спільному проекті із KOTRA. Ця музика сильно відрізняється від того, що ми із Дмитром робимо сольно. Вона пов`язана з естетикою космосу та старих фантастичних фільмів і має іронічний відтінок. Називаємо цей жанр sci-fi-техно (sci-fi – скорочення від science fiction – «наукова фантастика» українською – ред.). Вже випустили один альбом на платівках, готуємо наступний.

«Не знаю, що може бути потужнішим за звуки з Майдану»

В альбомі Volya ви використали звуки, записані на Майдані під час подій 2013-2014 років. Не думали продовжити тему проектом про війну на Сході?

Спочатку я взагалі не планувала використовувати цей матеріал в музиці. Просто ходила Майданом, записувала на диктофон та знімала на відео все, що чую та бачу. А альбом вирішила робити тоді, коли саме почалися сутички на Донбасі. Volya – не про свободу як таку, а про особисту волю кожного з нас. Цей реліз всотав у себе і революцію, і війну.

Звісно, я була б не проти з`їздити на Схід. Але не знаю, який матеріал з цього можна було б зробити.

Ви часто використовуєте звуки з навколишнього середовища у піснях. Які з них вважаєте найбільшою вдачею?

Мої улюблені семпли – таки з Майдану. Всі навколо щосили стукають металевими палицями по спалених міліцейських автобусах. Потім звуки стихають, хтось раптом викрикує: «Слава Україні!», і ось вже по натовпу луною прокочується: «Героям слава!» Навіть не знаю, що може бути потужнішим за ці враження.

З ваших спостережень, як ставляться за кордоном до подій в Україні?

Якщо говорити про Австрію, де я живу, то тут про Україну вже забули. Коли люди дізнаються, що я звідти, то розпитують про наші справи. Але в місцевих медіа теми війни на Донбасі зараз торкаються рідко. Їх зараз більше цікавить Сирія та проблеми Близького Сходу.

Тут чимало симпатиків Росії. Деякі австрійці вважають Україну союзницею Америки, а капіталістична Америка для них – це погано. За їхньою логікою виходить, що Росія краще. Але більшість все ж за нас.

Як часто ви виступаєте за кордоном?

Цього року виступала не багато. Невдовзі гратиму у Відні. Можливо, за якийсь час після виходу альбому з`явиться більше концертів.

А в Україні?

У квітні грала в Житомирі, на фестивалі АТОМ. Він пройшов на території місцевого музею космонавтики, мені дуже сподобалася атмосфера. Ніби невелике місто, але круто, що там щось відбувається.

У вас не виникає враження, що на батьківщині Zavoloka залишається недооціненим музикантом?

Зовсім ні! Ось навіть у Житомирі на концерті було не дуже багато людей, але мене це не засмутило. Для мене важлива не кількість слухачів, а те, як люди ставляться до музики. Влітку я була на українських фестивалях і зрозуміла, що наші слухачі сприймають її надзвичайно відкрито та чесно.

Є бажання повернутися?

Це складне питання. Я час від часу навідуюся в Україну і щоразу бачу зміни на краще. Але переїжджати назад поки не планую. У Відні я здобула освіту в мистецькій академії і поки хочу залишитися тут. З часом, можливо, вирушу кудись далі. Мені здається, митець не може довго затримуватися на одному місці. Він має рухатися Всесвітом.

Митець – громадянин світу?

Так, бо він полює за натхненням! (Сміється)

Фото надані Zavoloka

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрей Кириченко: «Хочу, чтобы в Украине ходили не только на хедлайнеров»

Ще більше новин та цікавостей у нашому Телеграм-каналі LIVE: швидко, зручно та завжди у вашому телефоні!

Фил Пухарев

Редактор рубрики MUSIC

Все статьи автора

Подписаться на email-дайджест