12 питань до андеграунду. Гурт NUG – про міфи, ворогів та політику

Інтерв`ю з франківськими музикантами, які грають пост-метал наперекір всьому

Вони зібралися в липні 2017 року в Івано-Франківську для того, щоб грати пост- і прогресив-метал. У неритмічній Україні непросто створювати такий еклектичний музичний мікс, але у NUG виходить.

Про музику, міфи та смерть я розпитав у учасників гурту: Юрія Дубовського (вокал) та Юрія Попова (гітара).

1. Як народжується і про що буде ваш перший альбом?

Юрій Дубовський: Народжується він довше, ніж ми планували. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що ми готуємо справді повноцінний альбом, а не черговий EP. Нові пісні намагаємося записувати більш технічно – важче, атмосферніше, з більшою кількістю синтезованого звуку. Тому нам самим цікаво, що вийде.

Альбом присвячений боротьбі між тілесним і духовним, спілкуванню та пошуку компромісів з власним альтер-его. Не буду розкривати всіх деталей – реліз ще в процесі створення, хоча більша частина роботи вже позаду.

Юрій Попов: Як на мене, Юра достатньо чітко описав зміст нового матеріалу. Ми стали вибагливішими до звуку, до аранжувань, до партій та й загалом до роботи в студії. Над матеріалом з нами працюють люди, яким також важливий кінцевий результат. Тому цього разу процес затягнувся, проте, маємо надію, воно того варте.

2. Якою ви бачите музичну сцену Івано-Франківська?

Ю. Д.: У Франківську, як і в інших українських містах, слухають або техно, або те, що крутять на умовному М1.

Ю. П.: Я не можу чітко відповісти на це запитання, бо, можливо, вже відійшов від музичної тусівки Івано-Франківська та й взагалі рідко десь буваю. Але мені здається, що все пропало (сміється). Навіть техно-вечірок, про які казав Юра, зараз стало значно менше. Було б круто почути місцеву музику, від якої в мене підуть мурашки по шкірі. Не важливо, в якому жанрі вона буде – реп, хауз чи дез-метал.

3. Запитання за мотивами пісні «Ворог»: хто для вас сьогодні є ворогом?

Ю. Д.: Міні-альбом «Темна маса» повністю присвячений темі хвороби і смерті близьких. Тому в пісні «Ворог» йдеться про цілком конкретного ворога будь-якої людини – рак. Цей ворог забирає найдорожче – життя. Його присутність навколо постійно розростається, а подолати його дуже важко — практично неможливо.

Ю. П.: Мені здається, в сучасному світі люди самі собі вороги. У кожного в голові живуть свої демони (хоч більшість це заперечує). Вони керують нами, диктують нам певні моделі поведінки, підштовхують до реакцій «за сценарієм». Зрештою, від людини залишається лише оболонка, що існує, підкорюючись внутрішнім глюкам, і навіть цього не помічає. Тому варто частіше вмикати голову і намагатися жити, усвідомлюючи себе.

4. Що для вас означає міфологія?

Ю. Д.: Міфологія — чудове джерело натхнення для кінематографу.

Ю. П.: Раніше я цікавився міфологією, завдяки чому і з`явилася назва гурту. А зараз взагалі практично не читаю художньої літератури. Тому я міг би розповісти багато про походження назви команди та інші міфологічні цікавинки, але утримаюся.

5. Наскільки музика лікує вас, наскільки травмує?

Ю. Д.: Музика лікує душу, а через душу й тіло. Травмуватися від неї можна хіба фізично, під час концерту чи запису на студії. Бо якщо музика травмує духовно – значить, це неправильна музика.

Ю. П.: У мене (гадаю, як і у більшості людей) є власні «загони». Тому музика часто буває єдиним порятунком від навколишнього світу. Не пам`ятаю, коли востаннє виходив з дому без навушників з музлом у вухах. Буває, в магазині хтось кричить на когось через те, що пройшов без черги, а я бачу лише роззявлені роти та гримаси на обличчях. Гадаю, краще слухати музику, ніж впускати в себе чужі дурні емоції.

6. Ви згодні з тим, що людство зараз переживає темні часи?

Ю. Д.: Хочеться, щоб ця темрява скоріше закінчилася. Зараз люди все більше тупішають і стають залежними від думок інших, хоча можливостей для вдосконалення та розвитку багато, як ніколи. Але всі женуться за швидким хайпом, який вивітрюється і не залишає після себе нічого, крім розчарування. Справжнього дуже мало, воно схоже на квітку, що пробивається через бур`яни. Ми витрачаємо багато часу, щоб знайти і побачити, народити і виростити те, що згасне за хвилину. Глобальної несправедливості довкола більшає з кожним днем.

Людей, які не бояться смерті і сприймають її як належне, просто не існує. Вона завжди була і завжди буде.

Ю. П.: Темрява є в усі часи. Але якщо ми не будемо задаватися цим питанням, то можемо і не помітити, що щось десь не так. Звичайно, якщо говорити про конкретні негаразди (у політиці, соціумі, природі чи ще десь), то цього інтерв’ю не вистачить, щоб все охопити. Але я особисто намагаюся не брати ці проблеми близько до серця, тому особливо їх не відчуваю.

7. Які переваги і недоліки в тому, щоб грати пост-метал в Україні?

Ю. Д.: Головний недолік – відсутність тренду на пост-метал, причому, не тільки в Україні. Слухачів такої музики, як і концертів відповідних гуртів, стає менше. Головна перевага – настрій, який несе цей жанр: легкість гри та багатство звукової структури. Мені здається, пост-метал зараз поглинає інші стилі, від чого стає цікавішим. Нам і самим цікаво робити мікс, тому NUG – це скоріше прог-метал з елементами пост-металу.

Ю. П.: Раніше я грав іншу музику, тому мені важко говорити про жанр в цілому. Можу лише підтвердити слова Юри про те, що ми намагаємося міксувати стилі. В Україні з металом і з важкою музикою в принципі все досить невесело. Тому подяка усім музикантам, які грають її попри невдячність цієї справи.

8. Як ставитеся до кліпів? Чи плануєте їх знімати?

Ю. Д.: Тут проявляється ще один недолік стилю: під довгі треки важко придумати і відзняти цікавий відеоряд. Але ми розуміємо, що кліпи потрібні для промоції гурту, щоб розширювати аудиторію слухачів. Думаю, в першу чергу NUG можуть випустити відео саме з цією метою.

Ю. П.: Певний час я працював у відеопродакшені, тому знаю, який обсяг роботи треба зробити і наскільки складним виходить процес виробництва. З іншого боку, хороше відео дуже важливе для гурту. У нас є певні ідеї щодо кліпу і ми поступово їх реалізовуємо. Сподіваємося, це матиме результат.

9. Юрко, наскільки органічно ти влився в новий гурт після попереднього? (від 2011 року Юрій Дубовський був вокалістом і гітаристом дрогобицького метал-гурту Octopus Kraft – ред.)

Ю. Д.: Перш за все, мені незвично грати і виступати без гітари. Наразі я максимально віддаюся вокалу. А взагалі зараз ми всі живемо в одному місті, тому створювати музику стало простіше.

Ю. П.: Я розумію, наскільки некомфортно було Юрі з інструментом в руках. Бо якийсь час я і сам співав, одночасно граючи на гітарі. Скажу одне: коли він вперше потрапив до нас на репетицію і закричав у мікрофон, я одразу зрозумів, що Юра повинен бути в нашій команді.

10. У кого з легенд метал-сцени ви хотіли б зіграти на розігріві?

Ю. П.: Крутих команд, з якими хотілося б розділити сцену, досить багато. Не бачу особливого сенсу їх перераховувати. Відверто кажучи, круто було б зіграти бодай з кимось із того величезного списку, який мимоволі вже склався у моїй голові. Але один гурт все ж назву: Amenra. Чому саме вони? Напевно, тому, що це легенди метал-сцени (сміється).

11. Як ви ставитеся до смерті?

Ю. Д.: Смерть – це природньо. Коли помирають близькі, я намагаюся якомога швидше вилити свій сум у творчості – через мелодії чи крик. А потім уявляю, що людина поїхала кудись далеко і колись ми, можливо, ще побачимося. Смерть після хвороби – теж добре, бо для людини це звільнення від мук. Смерть – це дарунок, який позбавляє від страждань, тому її не треба боятися. А ось смерть, викликана тупістю людей (через алкоголь, аварії чи війни) – це біда.

Ю. П.: Загальноприйнята істина: кінець одного – початок іншого. Але поки я не втратив кількох рідних, то думав, що все завжди залишатиметься таким, яким є. Звісно, з роками я навчився приймати смерть і ставитися до неї з холодним розумом (насправді — ні). Мені здається, що людей, які не бояться смерті і сприймають її як належне, просто не існує. Вона завжди була і завжди буде.

12. Яких тем ви ніколи не торкнетеся в текстах до пісень?

Ю. Д.: Думаю, в нас ніколи не буде пісень на суспільно-політичну тематику. Я сам залежний від соціуму і від дій чи бездіяльності політиків. Деякі речі навколо бісять, але цю злість я можу виразити в лайливих словах, а не на папері. Тому, якщо почуєте в NUG пісню з матюками – значить, ми порушили своє правило (сміється).

Ю. П.: Якби я повернувся до написання текстів до пісень, то, швидше за все, не торкався б релігії та політики. Перша – дуже слизька стежка. А від другої мене, як і Юру, просто нудить.

Фото зі сторінки NUG у Facebook

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 12 питань до андеграунду. Ігор КуLЯ («Тулим») про батли, хіп-хоп в Україні та виступ із ONYX