Leopolis Jazz Fest 2021: музика, яка викликає бурю

7 636

Перші два дні фестивалю пройшли під знаком звикання до карантинних умов та вражень від урагану, який накрив Львів

Літній Львів знову по самі вуха у джазі. І хоча карантинна реальність відбивається на тому, як проходить десятий Leopolis Jazz Fest, все ж таки – ніщо не зупинить музику, час якої настав.

Пункти, де можна здати ПЛР-тест і експрес-тести на антитіла, стали невід’ємною частиною цьогорічного фесту. Ввічливі волонтери, яких працює на фестивалі більше сотні, та представники лабораторії, яка є партнером події, роблять все, аби ці процедури відбувалися правильно і вчасно. Тотальне тестування всіх, хто дивиться концерти на головній сцені та у пікнікових зонах, робить Leopolis Jazz Fest першим великим заходом в Україні, який відбувається за пандемічними правилами, яких на сьогодні дотримується й івент-індустрія Європи.

Звісно, обмеження на кількість людей, необхідність купувати квитки у пікнікові зони (нехай і за символічними цінами – 25 та 50 грн) трохи спантеличила частину потенційних глядачів. І взагалі у перший день фестивалю, 24 червня, відчувалося, що публіка трохи відвикла за рік від класичного фестивального ритму. Але все це помітно лише до того моменту, коли починаються концерти.

Саме під час виступів зрозуміло, що дух «Леополісу» нікуди не подівся і вимушена пауза у 2020 році не вбила вміння глядачів вмикатися у той вир натхнення та імпровізації найвищої якості, який пропонує фестиваль. На кожній сцені це працює на своєму рівні.

У дворі Палацу Потоцьких і до пандемії була затишна атмосфера, яка на сьогодні лише посилилася завдяки ще більш комфортній інфраструктурі – організатори розставили місця для сидіння з урахуванням дистанції. На площі Ринок, як і раніше, можна відчути, як музика перетинається зі звучанням життя центру Львова. У парку імені Хмельницького кожний простір – це частина палітри, яка змінюється залежно від того, як близько ти знаходишся від партеру: трансляції на стадіоні «Юність» це частина великого сімейного свята, у зонах «Київстар» та «Старопрамен» — це зустріч з мистецтвом в зеленому антуражі природи, в самому залі, де стоїть сцена імені Едді Рознера, це життя у середині котла, який кипить.

Лайнап Leopolis Jazz Fest 2021 сильний і рівний, і те, що для когось є в програмі улюблені особливі артисти, не значить, що інші музиканти – це статисти. В перший же день це довів трубач Ітамар Борохов, який приїхав до Львова як переможець конкурсу Letter One RISING STARS Jazz Awards 2020. Ізраїльтянин зі своїм квартетом влаштував справжній тріп таємними стежками культури свого народу. Це було вражаюче поєднання вікових традицій єврейського фолку з арсеналом різних джазових напрямків.

Вміння ефективно «продавати» публіці спадщину власної країни продемонструвало і тріо на чолі з піаністом Гарольдом Лопесом-Нусса. Ця кубинська компанія розкрила танцювальне серце своєї культури в антуражі як виконавицького естра-класу, так і захмарного рівня зіграності. Гарольд, його брат-барабанщик Руї Адріан та контрабасист Феліпе Кабрера – це експресивна і бездоганна машина зі створення радості.

Це було про головну сцену. Але ще вдень 24 червня на площі Ринок показала своє вміння шукати простір для імпровізації польська саксофоніста Марта Вайджик зі своєю командою та люксембургський квартет Arthur Possing Music.

І саме сцена на площі Ринок стала епіцентром непередбачуваних подій 25 червня. Під час виступу Cenk Erdogan Trio на Львів почала насуватися гроза зі зливою. Важкі хмари змінили навіть освітлення – пан Ердоган і його колеги останні півгодини грали при майже вечірніх обставинах. Це лише додало вражень: у контрасті денної напівтемряви і яскравих софітів турецьке шоу гри на безладових гітарах стало ще більш вражаючим, ніж було спочатку. Це був виступ абсолютно рівня головної сцени фестивалю.

Лише гості з Турції залишили сцену, як Львів дізнався, що це насувалася не просто злива, а ураган. У місті повалило десятки дерев, пошкодило лінії електротранспорту, у багатьох будинках зникало на якийсь час світло.

Через це початок концертів на головній сцені було відкладено на годину. Частково це переживання бурі відбилося на виступі проекту данської піаністки Кетрін Віндфельд – глядачі наче ще не встигли відійти від емоцій урагану, і повільно занурювались у непрості аранжування Кетрін та її команди, в яких було багато північної прохолоди.

Температурний баланс поновила одна зі світових зірок цього річного Leopolis Jazz Fest – британець Seal. 58-річний співак зробив все, аби кожен свідок його виступу пішов додому у тому настрої, коли життя видається справжнім святом, а у грудях вільно дихається. Він почав з класичного поп-джазового репертуару, де знайшлося місце і My Funny Valentine, і It Was a Very Good Year, а потім поступово перейшов к авторським боєвикам – починаючи Kiss From a Rose і закінчуючи Crazy.

Це був виступ, який викликав ще одну у бурю у цей день. Але вона не зламала жодного дерева. Це була буря емоцій, яка нагадала про існування щастя.