Новий альбом НастяЗникає: за крок до революції у собі

Рішучий і меланхолійний блюз та соул від неординарної української співачки

Це було 2014 року. Один мій знайомий запитав: «А ти слухав НастяЗникає?» Я сказав, що вперше чую цю дивну назву. «Послухай. В YouTube є кліп, де дівчина сидить на дереві і співає», — порекомендував приятель.

Я подивився відео. Це був кліп на пісню «Листя». З тих пір образ Анастасії Осипенко таким і закріпився в моїй пам’яті – сидить дивчина на дереві. Немов маленький звір вліз на гілку, щоб його не дістали з землі хижаки.

Сьогодні, 27 червня, у НастяЗникає вийшов третій альбом. Він має назву «Малі сполохані звірята». І це ще одна важлива цеглина в будівлі сучасної української музично-поетичної культури, яку створюють також Один в каное, Мало, Vivienne Mort, alyona alyona та інші.  

В третьому альбомі співачка Анастасія Осипенко спустилася з гілки на землю. Ненадовго. Щоб потім знову повернутися. Але це сміливий крок, на який піде не кожен.

На сьогодні НастяЗникає – це вже не дівчина з акустичною гітарою на самоті, а група з клавішними, барабанами і бас-гітарою. Але найсильніші її сторони залишаються тими, що й раніше – міць слова, малюнок голосу і емоційна гострота мелодій.

«Малі сполохані звірята» — це розповідь людини, яка надумала зробити революцію в своєму мікрокосмі, але потім передумала. Згадайте, хоча б раз таке було з кожним: в якийсь момент ви готові кардинально змінити своє життя і стати швидше, вище, сильніше. Потім хвиля проходить, і ви повертаєтеся до своєї мушлі, побудованої з розчарувань і душевних травм. Але цей минулий порив селить всередині вас надію.

Перші три пісні нового альбому — саме про це прагнення змінити себе. «М’ятній мов небо», «Тріщини» і особливо «Дій» могли б стати міні-альбомом року у номінації «Мотиваційна музика». Особистісне зростання, прощання зі скорботою, наповнення скарбнички позитивної пам’яті, відвага, подолання слабкості – такого рішучого настрою у НастяЗникає ще не було.

«Ти зернята печалі всі збери». Одним лише цим рядком можна лікувати людей від будь-яких психологічних криз.

Але потім приходить черга єдиною в альбомі неавторской пісні — обробки народної «Осипалося листя». Про незагоєну душевну рану і непрощення. І починається зовсім інша історія. Осінь, меланхолія, скепсис, важкість днів. Старі друзі НастяЗникає.

Тягу до цих стихій пояснити нескладно. Коріння пісень Насті йдуть від соулу та блюзу. Тобто духовні батьки НастяЗникає – це афроамериканці південних штатів США, де рабство скасували лише в другій половині ХХ століття. Біль, відчай і труднощі були рутиною, в якій народжувалися їхні пісні.

У поєднанні з сильним інтелектом і вишуканістю української мови ми отримуємо наш, рідний соул і блюз в особі. Його щирість не викликає сумнівів: НастяЗникає – це не калька, а продовження світової традиції. Але неодмінно пов’язане з настроями першоджерела. Вже півстоліття це відбивається на піснях різних співачок, які ступають в цю воду – від Джоан Озборн і Нори Джонс до Кейті Мелуа.

Та ж історія і з Анастасією Осипенко. Це нормально – ставити її в такий ряд. Єдине, в чому вона кардинально програє згаданим дівчатам – в точності звукового образу. У НастяЗникає як не було, так і немає саунду, який адекватно підхоплював би природну силу її пісень.

«Малі сполохані звірята» — сутичка з реальністю, в якій розкриваються різні боки таланту однієї з найдивовижніших українських співачок. І ця битва в підсумку обертається втечею в рятівні сни (цікавий збіг: цим же мотивом закінчується один з найкращих альбомів 2018 року в Україні — ДЕБИЛЬНЫЙ гурту Small Depo).

Реальність надто жорстка, і виживання іноді залежить від вміння ухилятися від її ударів. Наприклад, чесно визнавати себе і собі подібних маленькими сполоханими звірятками.

Але сни не можуть тривати вічно. Рано чи пізно доведеться повернутися з них і відповісти на нові питання. І ось тут саме час буде включити пісню «Дій».

Альбом «Малі сполохані звірята» на Deezer, Google Play та Apple Music

Слухати альбом у SoundCloud:

Фото надані гуртом НастяЗникає