Zapaska: «У нас специфічна музика, ми не маємо наміру завоювати світ»

5 030

Подільський інді-дует – про народження сина, відро без ручки та нові пісні

Дует Zapaska – одне з найяскравіших явищ нової української музики. У 2009-му дует зібрали в Кам`янець-Подільському Павло Нечитайло (екс-«Пропала Грамота») та Яна Шпачинська (екс-«ЧЕЧЕ»). Музиканти грають інді-поп (або, за власним виразом, shy pop) з використанням живих інструментів та електронних семплів.

Як дует Zapaska випустили альбоми KONTUR (2014) та POMALU (2016), після чого долучили до складу бас-гітаристку та барабанника. Однак формат фулбенду не приніс Павлу та Яні бажаних творчих результатів, і вони знову залишилися вдвох, аби… зникнути з музичних радарів майже на два роки.

Нині Zapaska повертаються до активної творчої діяльності. Цього місяця гурт відіграв концерт у Києві, а невдовзі обіцяє потішити слухачів новими піснями. Ми зв`язалися із Пашею та Яною, аби дізнатися про їхні новини та плани.

Що ви робили після 2017-го?

Яна Шпачинська: Час від часу давали концерти. Думали, в який бік рухатися далі. А ще у нас народився син.

Вау! Вітаю із поповненням у родині! Я хотів би поговорити з вами про те, чим ви займаєтеся окрім музики. Пашо, ти працюєш археологом. Що для тебе означає ця робота? Як встигаєш поєднувати її з творчістю?

Павло Нечитайло: Як археолог намагаюся тримати себе у професійній формі. Раніше раз на рік працював на розкопках підземних пам`яток у різних регіонах України. А в 2016 мені запропонували очолити Кам’янець-Подільську архітектурно-археологічну експедицію. Зараз ця робота займає більше часу, але маю гнучкий графік. Із Zapaska репетируємо до та після робочого дня.

Мій заробіток нині тримається на трьох китах: музиці, археології, а також на копірайтерській та дикторській діяльності. З різною періодичністю кожен із цих китів то набирає, то втрачає вагу.

Яно, я на власні очі бачив, як ти готувала коктейлі на фестивалі Respublica. Чи продовжуєш цим займатися?

Я. Ш.: Ми з подругою справді думали про те, щоб відкрити свій барчик. Але спробували себе в цій сфері і зрозуміли, що поки не готові зануритися в неї повністю. Зараз маю чудовий підробіток в інтернеті, пов`язаний із локалізацією.

Пашо, у минулому році ти вів на «Громадському радіо» програму «Корінці», в якій розповідав про цікаву музику з екзотичних країн. Як прийшов до такої ідеї?

П. Н.: «Корінці» — вже не перша моя програма на радіо подібного формату. У 2004-2007 роках я вів проект «Варган», у 2014-му – Urban World. Я давно небайдужий до world music і люблю віднаходити всіляких «самородків із глибинки».

Альбоми – це архаїка, як відро без ручки

Два роки тому Zapaska повідомили про розширення складу, а нині повернулися до формату дуету. Чому?

Я. Ш.: Ми зрозуміли, що у форматі фулбенду втрачаємо свою унікальність. Коли нас двоє, ритм-секція виходить неоковирною, зате є душевний мінімалізм і якась магія.

В якому стані зараз перебуває сайд-проект NANASHKA, де ви переспівуєте українські народні пісні?

П. Н.: Пісні, які ми готували для NANASHKA, зараз граємо в складі Zapaska. Поки у нас немає часу та повноцінних ресурсів на те, щоб розвивати цей проект.

Ваш найновіший альбом POMALU вийшов у 2016-му. Коли чекати на наступний?

Я. Ш.: Невдовзі вийде новий трек. Зараз у нас в роботі багато пісень, які плануємо випускати синглами.

П. Н.: Альбоми – це архаїка, як відро без ручки.

Цьогоріч Zapaska виповнюється 10 років. Чи немає амбіцій відкривати нові горизонти – підписатися на лейбл, заручитися підтримкою менеджерів, сходити на нацвідбір на «Євробачення», врешті-решт?

Я. Ш.: Паша ненавидить телешоу (сміється).

П. Н.: Хтось повинен залишатися тру-DIY (Do It Yourself з англійської – ред.). Або, принаймні, робити вигляд.

Я. Ш.: У нас специфічна музика, тому ми не маємо наміру завоювати світ. Все, що нам хочеться – це творити і подорожувати.