12 питань до андеграунду. 2Sleepy про життя на три країни, світло та темряву

Інтерв`ю з індітронік-тріо, яке пішло зі сцени 7 років тому і повернулося у 2018-му з новим альбомом

2Sleepy існують від 2005 року. У 2011-му музиканти взяли паузу, але влітку минулого року повернулися на сцену з альбомом For The Next Day.

Зараз всі учасники колективу живуть у різних містах: Сева Солнцев – у Києві, Юрій Марченко – у Кракові, Андрій Прокопенко – у Брукліні. У відповідях на 12 запитань 2Sleepy розповіли про минуле, сьогодення і трохи майбутнє.

1. Як ви відчуваєте себе після десятирічної перерви?

Юрко: Спитай у Мейнарда з TOOL (Увага, жарт!)

Сева: Ні з чим не порівнювані відчуття. Ми – неначе космонавти, що прокидаються після кріогенного сну на іншій планеті. Наш політ тривав лічені хвилини, а на Землі за цей час минуло сто років. Бо коли ти ставиш проект на заморожування — якась частина тебе засинає.

2. Раніше ви були одними з небагатьох інді-музикантів в Україні, а сьогодні у вас чимало однодумців. Що змінилося за цей час?

Андрій: Звісно за 7 років відсутності 2Sleepy на українській сцені багато чого змінилося. Альтернативна музика стала популярнішою і з кожним роком займає все більше українського музичного простору. Разом із тим, багато гуртів, з якими ми ділили сцену, припинили своє існування. Tomato Jaws розпалися на ONUKA та Cepasa, Антон Слєпаков із «…И Друг Мой Грузовик» започаткував «Вагоновожатых». Зміни є – як кількісні, так і якісні.

3. Як життя на три країни відбивається на творчості 2Sleepy?

Юрко: Я не відчуваю труднощів у цьому. Сьогодні вже наче став нормою підхід, коли люди з різних частин світу працюють над спільним проектом. Звичайно, процес роботи над For The Next Day неможливо порівняти із записом альбому Art Fraud, коли всі ми ще були в Києві. Але життя на відстані – не привід для бездіяльності.

Сева: Згоден з Доріком. Оскільки ми не були фізично присутні разом в одній кімнаті, робота на відстані мала свою специфіку. Спочатку кожному з нас треба було записати свою партію, потім синхронізувати файл у хмарному сервісі і чекати, як на неї відреагують інші. Не дуже зручний підхід, але він працює.

Ми записували альбом у вільний час – після роботи, вечорами і на вихідних. На щастя, у всіх у нас міцна нервова система, бо такий кількарічний марафон осилить не кожен. Але ми вижили.

4. Сім років тому в інтерв`ю ви зізналися мені, що хочете розвиватися. Як саме?

Сева: Сім років тому ми хотіли зробити альбом, який відрізнявся б від Fragments of Sleep (2006) та Art Fraud (2008). Але робота не йшла, і творча пауза допомогла подивитися на музику під іншим кутом. Альбом For The Next Day ми побудували довкола притаманного 2sleepy звуку та наших фірмових фішок. Це наше бачення музики, яке відрізняє нас від інших.

За свою історію «Надто Сонна» пройшла шлях самодослідження та самоусвідомлення. В той же час, наш гурт – синтез трьох музикантів, кожен із яких розвивається по-своєму. Наприклад, мені допомагає професія звукорежисера: в процесі роботи я спілкуюся з талановитими людьми і дізнаюся в них багато цікавого. Минулої зими познайомився з композитором Майклом Прайсом – автором саундтреку до серіалу «Шерлок». Це людина колосального досвіду та мудрості, його думки багато в чому вплинули на мене, а отже – і на нашу музику.

5. Що для вас означає незалежність?

Юрко: Незрозуміла абстракція. Незалежність повинна існувати в певному контексті та середовищі. Не хочу бути Капітаном Очевидністю, але все в нашому житті на щось впливає.

Aндрій: Незалежність в музиці – це коли ти можеш взяти в альбом 7-хвилинний трек і не думати про наслідки.

6. Як вплинула на вашу творчість Україна та українські музиканти?

Юрко:  Якщо чесно, я ріс не на українських гуртах, але чітко відчуваю вплив на себе музики «Фактично Самі». Коли я побачив на якомусь фесті, що вони виробляють з інструментами, то мало що зрозумів, але саме тоді мені захотілося так само поекспериментувати. З дитинства пам`ятаю Олега Путятіна з гурту «Всяк Випадок» з його неймовірними гітарними ефектами. Багато на що мені відкрили очі «Юркеш» (Юрко Юрченко – ред.) та Петро Чернявський (екс-гітарист «Океан Ельзи» — ред.) Мені пощастило з вчителями.

Андрій: Україна багато в чому нас обмежила, але в цьому теж є своя користь. В перші роки після переїзду я часто порівнював «там» і «тут», але з часом це минулося. Треба цінувати те, що маєш. Україна – не просто батьківщина, а місце, де в тебе є сім`я та друзі.

Сева: Україна – ніби мати, яка не може купити тобі в крамниці все, що заманеться. Але вона твоя — з усіма недоліками та перевагами.

У нас небагато слухачів, але всі вони – елітний загін супергероїв. Нам не вистачить слів, аби подякувати їм за підтримку.

7. Після нового альбому 2Sleepy продовжать грати далі?

Юрко: Альбом для нас — початок нового шляху. Майлстоун пройдено, йдемо далі (milestone – «віха» з англійської – ред.)

Андрій: Ми витратили стільки сил і часу на запис альбому, що єдине моє бажання зараз — впасти у ведмежу сплячку. Це був марафон, після якого менше за все хочеться думати, як пробігти ще 42 кілометри.

8. Хто сьогодні є вашою публікою?

Юрко: Наша головна публіка – старі друзі.

Сева: У нас небагато слухачів, але всі вони – елітний загін супергероїв. Нам не вистачить слів, аби подякувати їм за підтримку.

З виходом For The Next Day «Надто Сонну» почали слухати у США, Польщі, Франції та Португалії. Також підписуються і лайкають нашу сторінку слухачі з Японії. Напевно, ми зачепили якісь потаємні струни японської душі.

9. Як вам грати втрьох?

Юрко: Стало легше вирішувати спірні питання – перевага за більшістю.

Сева: Коли Дорік пішов з гурту в 2009-му, ми ще якийсь час виступали як дует, але новий альбом у такому складі писати не наважилися. Аж раптом у 2013-му Дорік повернувся, тож за два роки ми розпочали роботу над For The Next Day. Також до запису долучилися Сашко Корсун (джазовий барабанник, якого можна почути в треках Pentaphonica, Logs і Lava Field) та Олена Лапіна (музикантка з академічним бекграундом, яка має електронний проект Lapina, а також заспівала та зіграла на синтезаторі у Two Suns та Lava Field).

10. У вашій музиці все ще багато світла. Куди діваєте темряву?

Юрко: В архів. У американців є поняття «Don’t dump on me» – «Не грузи мене своїми проблемами». Зі мною це резонує. Нащо людям псувати настрій? Їм і новин вистачить.

Сева: Сублімуємо її в творчість. Мені особисто здається, що наша музика частіше сумна, але якщо у когось після прослуховування 2Sleepy посвітлішало на душі — супер. Весь сенс у тому, щоб зробити інших щасливішими. Я тільки за те, щоб наша музика мала терапевтичний ефект і вгамовувала чийсь біль.

Андрій: Наша музика — це насправді сконцентрований сум. Дивно, що свого часу ми не назвали гурт «Надто Сумна». Взяти хоча б трек Post Emotions: під кінець другої хвилини він дає надію, що все буде добре, але в кульмінації просто роздирає тебе на частини.

11. Заради чого ви могли б кинути музику?

Юрко: Кілька разів намагався кинути її через відсутність вільного часу та перспектив. Але рано чи пізно музика сама знаходить мене. Я переконаний, що це на все життя – no matter what. Впевнений, найцікавіше попереду.

Сева: Думаю, таких речей багато. Але життя без музики — не моє життя. Я займаюся нею, бо це приносить мені задоволення. Музика, разом із звукорежисурою, є моїм способом пізнання світу та самого себе.

12. Від чого вас врятувала музика і чого позбавила?

Юрко: Позбавила…відпустки. Для мене відпустка — це можливість сфокусуватися на музиці.

Андрій: Свого часу музика позбавила негативних емоцій та думок. Вони вилилися в мелодії та треки.

Фото на головній: facebook.com/pg/2sleepy.band

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 12 вопросов к андеграунду. Ritual Service про рычание в микрофон, наливайки и свободу