Послали — иди. 6 девушек рассказывают о правилах знакомства

6 196

Девушки объясняют, как им нравится знакомиться

При знакомстве с понравившейся девушкой парни часто не знают, как себя вести. При этом у каждого из них свое представление, с чего начинать общение. Иногда это выглядит нелепо, иногда — грубо и банально. Кто-то на манер завсегдатая наливайки сразу предлагает себя зятем будущей теще, не поинтересовавшись мнением потенциальной невесты — хочет она этого или нет. Кто-то уверен, что призыв «кыс-кыс» в 2k19 году привлекает не только голодных кошек. А кто-то не подходит в баре к «даме» без бокала, полагая отсутствие мартини моветоном или однозначным «нет». Некоторые же не знакомятся, потому что у них лапки.

Пытаясь понять, как сделать так, чтобы первый диалог перерос в первое свидание, Karabas LIVE спросил у шести девушек, как с ними правильно знакомиться. Респондентки одним ответом на животрепещущий вопрос не ограничились и поведали о самых нелепых подкатах, случавшихся в их жизни, а также о том, на что они обращают внимание при первом словесном контакте.

Інна, 24 роки

Більшість моїх романтичних історій розпочиналися з дружби або робочого спілкування. Тобто ми вже достатньо знали одне одного, коли з‘являлося бажання дізнатися більше. Бувало й по-іншому: швидко і нецікаво. Взагалі, я люблю знайомства, справляти і отримувати перше враження.

Спроби знайомств у стилі «ей, красуня», «кіс-кіс», тобто ті, які мають сексуальний підтекст або об‘єктивізують мене, зовсім не до вподоби.

Мені імпонує, коли проявляють інтерес до моєї роботи або до моїх поглядів щодо чогось. Тому, коли я хочу познайомитись — дію так само: цікавлюсь, чим займається людина, яку музику слухає, які книги читає, шукаю певні точки дотику або, навпаки, точки розходження, з яких іноді народжуються неймовірно цікаві дискусії. Висловлювання щодо зовнішності від незнайомих людей теж не завжди сприймаю позитивно. Набагато приємніше почути такі слова від людей, з якими я знайома. Близькі точно краще знають, чи хотіла я втратити вагу, відпустити волосся, чи те, що я сьогодні пом’ята, але вилізла з-під ковдри — це вже варте уваги.

Даша, 20 років

Я перша не знайомлюсь, бо колись виріс в голові такий стереотип.

Вважаю, треба себе побороти і приставати до хлопців, бо вони якісь дикі або вже з парою.

Найчастіше знайомства проходять в соцмережах. Більшість випадків припали на час користування Twitter’ом. Також не без знайомств у компаніях. На жаль, хотілось би сказати, що комфортніше знайомитися і «кокєтнічать» в реальному житті, але ні. У мережі можна подумати, що сказати, а не тупити і показатися якимось деревцем, якому дуже соромно незрозуміло за що.

Я люблю, коли підкатують шутками. Дуже круто, коли жарт дійсно класний. Це однозначно розряджає ситуацію. Коли вони переходять в якісь важливі теми або просто у щось адекватне – тоді з людиною можна спілкуватися, а може й полюбити. Також мені подобається, коли хлопець потискає руку.

Якихось диких історій а-ля «впала, мене підхватили і ми закружились в танці» — не було, але я не проти.

Нещодавно було неприємне знайомство. Як і більшість людей, які проходять повз мене на роботі, хлопець зайшов поцікавитись що це за місце. (Даша працює на пункті прийому вторсировини — ред.)

Між питаннями він говорить банальне: «А ти красива, тобі мабуть такого не говорили». Це був такий провал з його боку!

Я подякувала і далі продовжила розказувати про свою роботу, намагаючись його заговорити, щоб він скоріше пішов. Він питав, коли я закінчую, де живу. Я м’яко його відшивала, твердячи, що в стосунках. Порада хлопцям в спортивках: не треба вночі дівчині в дуже обмеженому приміщенні на околицях Троєщини, не представляючись, задавати дуже прямі питання. Це лякає.

Оля, 24 роки

Я знайомлюся в компанії друзів, на вулиці, на концертах. У соцмережах принципово такого не роблю.

Всі, з ким я спілкувалася у ФБ, виявилися або товстими, або дуже невпевненими в собі, або морозилися від зустрічі в реалі, хоча перші написали.

Я дуже критично ставлюся до сайтів знайомств і мереж для знайомств. Мені здається це принизливим і свою еротичну чи романтичну історію я з цим не пов’язую. Можливо, колись мені доведеться себе пересилити.

Люблю знайомства, типу: «Привіт, як справи?» Без зайвих компліментів і слів, бо вони можуть бути недоречними для мене. Одного разу я пішла в бар на джем зі своїм знайомим, якому, як виявилось, я подобаюсь, але він мені ні. Я намагалася розчинитися в натовпі. Сіла біля бару і пила щось. Справа з’явився якийсь хлопець і сказав: «Привіт, як справи?» Це було просто і мило, ми обидва були відкриті і щирі, без наворотів. Говорили про релігію. Я вже давно не практикувала свою англійську, але все пішло чудово. Хлопець був іноземцем. З ним ще був друг, який потім від нас пішов, а ми цілувалися під звуки живої музики.

Якось я сиділа на Майдані. Був такий гарний весняний день. Як завжди там ходили в костюмах люди-тваринки, які пристають до туристів і пропонують зробити фото. Один з них підійшов. Його костюм був дуже заяложений, засалений і брудний. Він спитав: «Можна з вами познайомитися?» Я сказала, що ні. Він пропонував знов і знов. Я попросила його зняти голову. Після довгих умовлянь він це зробив. Виявилось, що у чувака чи то не було зубів, чи просто чорні — я уже й не пам’ятаю. Я так перенервувала, що втікла.

Катя, 21 год

Чаще всего я знакомлюсь случайно, например, в компании друзей. В последнее время начала пользоваться Tinder’ом и Badoo, но скорее ради забавы.

Мне нравится, когда знакомство происходит необычно — с юмором или ненавязчивой смелостью. Лучше — комбо. Нравится искренность, открытость, желание встречи. Это сразу гарант, что перейдем в другую соцсеть, где можно нормально поговорить. Танцы тоже хороший вариант — там сразу видно, кто есть кто.

«Привет, как дела?» — после этого сообщения, я понимаю, что дальше скорее всего будет: «Как день прошел?» Слишком много этого в чатах.

Представьте, что каждое второе сообщение именно такое. В таком случае я начинаю шутить об этом. Не всем заходит. Чат нужен, чтобы понять, будет ли встреча, а по этим вопросам мало что поймешь.

Я ценю спонтанность, юмор, немного здравого игнора (то есть, ненавязчивость) и щепотку интриги. Это почти рецепт! Кажется, что это банально, но не все это применяют.

Важна простота в общении. Меня не надо удивлять познаниями в какой-то конкретной сфере, фактами, которые ты прочел, чтобы создать впечатление и размышлениями о любви. Хотя, если девушка сапиосексуалка, то, может, все будет ок. Who knows?

Іра, 24 роки

Найчастіше знайомлюсь в спільних компаніях, іноді користуюсь Tinder’ом. Найкомфортніше, познайомившись в компанії, продовжувати спілкування в мережі і там розбиратись, цікаво чи ні.

Найгірший підкат — це затиснути незнайомку зі словами: «Я такий радий тебе бачити, поїхали на концерт The Prodigy». Найсмішніший: «Привіт! Не впізнала? Це мабуть тому, що ми не знайомі!»

Найбільше відштовхує безтактність і вторгнення в мою зону комфорту. Розпускати руки, лізти з поцілунками точно не варто, але і зовсім зашорений і невпевнений хлопець теж не викликає інтересу.

Юля, 32 года

Чаще всего я знакомлюсь с мужчинами в компании друзей или на работе. Мне приятно, когда у общения нет определённой цели — например, познакомиться чтобы завести отношения или нарваться на компульсивный секс.

Не люблю знакомиться на улице или в транспорте. В этот момент человек думает только о своих целях, а не о том, комфортно ли мне остановиться и общаться.

Также не переношу пикаперов, перелопативших много литературы, вместо того, чтобы при знакомстве быть собой.

Один из самых важных факторов – чувство юмора. Дает понять, как тонко человек чувствует мир и себя в нем, насколько он образован и этичен. Когда слышу сортирную шутку, чувствую, как покрываюсь ледяной коркой, которую уже ничем не пробить.

Классно, когда мужчина улыбчивый и стремится в диалоге узнать меня как человека. Люблю открытых людей.

Фото предоставили героини материала, коллаж сделала Марина Николаева
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: