Вертикальне шоу Green Grey та смерть концертів, якими ми їх знали

Музичний оглядач Ігор Панасов – про те, ознакою чого є незвичний виступ українських рок-ветеранів у Києві

Світ змінився настільки, що люди радіють можливості подивитися живий концерт з балкона готелю. Те, що три місяці тому могло бути лише примхою диваків, стало одним з небагатьох легальних способів провести музичне шоу.

Ввечері 7 червня 2020 року гурт Green Grey з’явився на даху однієї з прибудов київського готелю Bratislava. Трохи більше ніж за годину Дизель, Мурік та їхній бенд зіграли десять з чимось пісень. Близько 600 глядачів спостерігали за цим з балконів 12-поверхового готелю. Групами не більше 4 людей на кожному.

Тобто «зал» розташовувався не у звичному горизонтальному форматі (чи коли ряди стоять на похилій поверхні), а у суто вертикальній площині. Тому цей виступ назвали вертикальним.

Перед тим як говорити про великий контекст цієї події, треба розкласти її на деталі. Отже,  що відбулося і чого не могло відбутися на концерті Green Grey 7 червня?

Бабусі, повний VIP та невловимий мапінг

Концерт на даху, який відбувається нижче тебе метрів на десять і стає частиною картини вечірнього міста – це особливе враження. Залишки світла зниклого сонця, хмари, вогні ліхтарів, силуети великих будівель вдалині, квапливі авто на дорогах, гуляки у парку – всі вони стають персонажами реаліті-шоу, де музиканти на сцені є лише невеликою частиною панорами.

Гучний старт Green Grey викликав велике пожвавлення на балконах сусідньої багатоповерхівки. Десятки людей повилізали у вікна, аби зрозуміти, хто це там врубив на повну музику на вулиці. Більшість з них були бабусі, які точно не входять до таргет-публіки Дизеля та Муріка. Вони доволі швидко позачиняли вікна. Ті, хто молодше, залишилися дивитися халявне шоу. Деякі пішли для цього на дах свого будинку.

Green Grey доклали чимало зусиль, щоб завести мешканців готельних балконів. З самого початку Дизель висловив анти-респект онлайн-концертам, аби підкреслити важливість живого контакту. Декілька разів дякував всім, хто прийшов (формально концерт був присвячений 28-річчю гурту). Мурік багато рухався та жонглював стійкою з-під мікрофону. Загалом було помітно, що всі грають з апетитом і відчувають особливість моменту.

На балконах при цьому кожна компанія слухачів жила у своїй капсулі. Власне парадокс моменту полягав у тому, що головними глядачами свого шоу були самі ж музиканти Green Grey. Цікаву загальну картину «залу» могли бачити і вражатися нею лише вони та робітники сцени. Обіцяний мапінг на стінах готелю теж був розвагою для них. З балконів оцінити його не було шансів зі зрозумілих фізичних причин.

Оплески навіть після найхітовіших «Эмигранта», «Все будет хорошо», «Под дождем» не могли бути такими дружніми, як під час докарантинних концертів. Відсутність спільного простору не дозволяла повноцінно відчувати енергію тих сотень людей, хто любить музику тут і зараз разом з тобою. Тобто вертикальний концерт – це формат, у якому всі мають власні VIP-ложі, але ефект близький до того, ніби ти сидиш у своєму вікні Zoom.

Найживіше і найважливіше, що було у цей вечір і чого точно не дасть ніякий онлайн, це відчуття хвилі звуку, яка несеться до тебе через повітря. Після 3-місячної дієти без концертів це враження відчувається особливо гостро. Ось цей фізично відчутний поштовх послання, створеного для тебе живою людиною, — саме заради нього і варто було стояти 7 червня на балконі готелю Bratislava.

Хто б міг подумати ще на початку цього року, що про таке ми будемо розповідати як про щось особливе.

Криза як спосіб життя музики

Варто чесно собі зізнатися – з 2020 року ми почали жити у світі, де у будь-який момент життя може бути переведене у стан жорсткого карантину. Це означає, що музичні події як явище назавжди перейшли у небезпечну зону, близьку до маргінальної.

І це означає, що музика, аби залишити собі шанси вижити в офлайні, повинна мати набір форматів, за яких це можливо без конфлікту з постановами чиновників.

Це відчутний удар по музиці з того боку, з якого вона до останнього була сильною. Коли масовий перехід на стрімінги створив всі умови для того, щоб розчинити контакти людства з музикою у повсякденності, змішав її зі строкатою буденністю так, як цього ніколи не було, саме концерти залишалися тим островом, де автор та слухач могли приділити максимальну увагу одне одному.

Крім того, концерти були каналом, завдяки якому ми могли надихатися, дивлячись на те, як музика впливає на інших, зовсім незнайомих людей поруч з нами. Відкривати для себе нову енергію, наочно збагачуючись чужим досвідом. Коли стоїш посеред стадіону, де 70 тисяч співає в один голос, ти починаєш розуміти у пісні щось таке, що тобі не було помітно раніше.

І тепер ми опинилися у світі, де цей канал під постійною загрозою закриття. Це життя зі стійким відчуттям аромату кризи та занепаду.

З часом, можливо, перейдуть у нелегальне підпілля (це глибше, ніж андеграунд) такі речі, як слем та стейдждайвінг. Яскраві рейди музикантів у фан-зони для обіймів та рукостискань. Навіть, така штука як овації буде все менш розповсюдженою, тому що вони народжуються саме там, де є вільний контакт сотень та тисяч натхнених людей.

Багато що стане рідкістю на концертах, тому як нова суспільна кон’юнктура – це страх підхопити заразу від ближнього свого. Просто такі тепер правила.

І саме це має спонукати зараз всю музичну індустрію створювати нові формати для зустрічей. Вертикальний концерт – лише один з них. Велика подяка Green Grey за їхню ідею. Ще більша подяка – за те, що вони залишили сцену у готелі Bratislava для інших виконавців. І ще більша – за те, що подібні майданчики вони планують створити у різних містах під час туру Україною цього літа.

Але геть ілюзії – ще два-три таких вертикальних концерти будь-кого, і вони спочатку перестануть бути особливою подією (як це відбулося з онлайн-виступами), а потім аудиторії захочеться новенького.

І це новеньке треба створювати вже зараз, поки життя без концертів для людства не стало звичкою.

Можливо, це опен-ейри, де десять тисяч людей сидітимуть на стільцях з інтервалом в 1,5 метри. Можливо, виступи у дворах житлових кварталів на 3-4 тисячи людей, де мешканці здаватимуть балкони в оренду глядачам на час концерту. Можливо, удосконалені версії автоконцертів на кшталт тих, з якими скоро відправиться у тур гурт БЕZ ОБМЕЖЕНЬ.

Можливо, виступи для заповненого на третину залу, де глядачі двічі змінюються під час вечора, а виконавець грає три однакових сети десь по 45 хвилин.

Будь-які ідеї, які здаються зараз маячнею, в умовах нового світу можуть виявитися рятівними для живого життя музики.

Green Grey дали хороший імпульс для польоту фантазії. Тепер треба розгорнути їй крила.

Фото надані YULA Company