Інтерв’ю з Дідом Морозом

Посланниця Karabas LIVE дізналася, як будувати кар'єру в магічній галузі

Вхід у «Резиденцію Діда Мороза» на ВДНГ прикритий важкими оксамитовими червоними шторами, як кімната очікування в Twin Peaks. Біля них – два охоронця, які пропускають відвідувачів групками і тільки в супроводі ельфів. З 10:00 до 18:00 тут аншлаг – діти з батьками приходять до Діда Мороза, щоб розповісти про свої бажання, порефлексувати на тему слухняності і пограти з ельфами.

– Поводься добре, а то не отримаєш подарунка! Ти залишаєшся тут за головну. – командує писклявим голосом ельфійка в окулярах.

Тільки що разом з іншими помічниками Діда Мороза вона була на «планірці» – її бос розповідала, які фрази не можна говорити дітям під час шоу. Тепер у всієї команди перерва – 14 ельфів розбрелися по величезній круглій дерев’яній кімнаті, заставленій подарунками. Хтось гортає стрічку новин на смартфоні біля гігантського каміна, хтось ставить на місце товсту книгу «Родовід Діда Мороза», один ельф поправляє смішні червоні тапки з бубонцями.

Над головами помічників — тканинна стеля з фіолетового і червоного велюру, посеред якого висить гігантська люстра зі штучних оленячих рогів, прикрашених цукерками. Все навколо – велика і тематичне – стелаж з назвами столиць і листами дітей з різних країн, робочий стіл Діда Мороза з книгою бажань і червоне крісло, залізти на яке вдається тільки за допомогою спеціальної високої підставки.

– Привіт, я Дід Мороз! Я м’якенький, хороший, непитущий і зі справжньою бородою! – каже невисокий привітний дід з лагідними очима. У нього спокійний, трохи клекотливий голос і довга біла борода. Здається, що йому дуже подобається бути Дідом Морозом.

– Добрий день, а яке ваше друге ім’я? І як ви стали Дідом Морозом?

– Мене звати Василь Степанович, мені 69 років. У мене маленька пенсія, тому я ходжу на кастинги, знімаюсь у кіно, рекламі і у відеороликах. Почав так працювати ще з 2013 року. Першим моїм фільмом була «Відьма», потім «Степан Бандера», «Ворошиловград». Знімався в кліпах Аліси Мерседес «Дай мне» в Дніпропетровську і Стаса Костюшкіна «Бабушка».

Я голова «Життєлюбу» — це такий клуб для пенсіонерів, ветеранів і дітей війни. Також член клубу бального танцю «Гармонія» – ми виступаємо у Києві, наприклад, у Палаці ветеранів, на Даринку, у «Пущі Водиці» чи у заводі «Арсенал».

Кожну середу, суботу і неділю я на танцях. Стараюся не сидіти на місці, завжди десь на зйомках.

У минулому році я був Санта Клаусом у Львові, а потім з січня замінив тут Діда Мороза, бо той, наче, трохи перебрав на Новий рік.

Василь Степанович сидить у великому кріслі, куди до нього під час шоу сідають діти. Інтерактивна програма розрахована на 45 хвилин, за цей час дитина встигаєть написати лист з бажаннями, «зарезервувати» його у Діда Мороза спеціальним штампом, розповісти про поведінку протягом року і пограти з ельфами. За кожну розвагу – гру в сніжки, час обіймів, танців і вручення подарунків – відповідає один з помічників дідуся. Ельф-поспішака слідкує за часом, ельф-блогер усе фотографує, а ельф-сілач носити подарунки.

– А якого віку діти до вас ходять?

– Якось приходила багатодітна мама с семимісячним немовлям на руках. А так різного віку – хтось з батьками, хтось без. Підлітки 15-річні також приходять.

Іноді сідає до мене чиясь мама, каже: «Також хочу поспілкуватись, згадати, як була малою дівчинкою».

– Всі, хто приходить, вірять в Діда Мороза?

– Так, але іноді смикають за бороду, – сміється. Я тоді кажу дитині: «Ти що, мені не віриш? Ану глянь, – Василь Степанович знімає шапку і показує лису маківку, – Бачиш, я всю ніч волосся переносив з голови на підборіддя. Буває прибігають, обіймають, цілують, кажуть: «Ой дідусь, я тебе цілий рік чекав».

Якось я зайшов зранку у вестібюль вже переодягнутий, помахав діткам, а вони мене обступили, хватають, я ледь на ногах встояв. Кричав: «Ельфіки, поможіть, а то дід не може зайти в резиденцію».

Дуже багато діток чекають нової зустрічі цілий рік. Я даю їм подаруночок, а вони кажуть: «Діду, коли ми ще побачимось»? Діти дуже хороші.

– Діти розповідають вам якісь історії?

Дуже рідко. На це не вистачає часу, коли приходить велика група. Я питаю чого дитина хоче, чи була вона слухняною і ким хоче стати, коли виросте.

Один хлопчик якось сказав: «Діду, по секрету тобі кажу: я хочу, щоб мої батьки не сварились вдома, а то вони кричать, а я плачу».

Насправді нема коли з дітками говорить. В основному вони питають, чи можу я виконати їх бажання.

– А які професії зараз цікавлять дітей найбільше?

– До мене приходять багато майбутніх стоматологів, юристів і лікарів, а ще банкірів і президентів. Один сказав – буду автомеханіком, бо люблю машини, один – хочу вертольота і літак, мрію бути льотчиком. Запам’ятався один хлопчик, який хоче бути трактористом, як тато.

Я кажу дітям, що всі їх бажання здійсняться, тільки якщо вони будуть слухняними. А що дід ще може сказати? Він тільки агітірує, шоб усі були гарними хлопчиками й дівчатками.

За шторою чутно галас дітей, Василю Степановичу треба готуватися до роботи. За звичкою він питає, яке у співрозмовниці бажання і каже, що воно обов’язково здійсниться.

Фото надані ельфом-блогером
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповідь молодої мами: грудне годування в публічних місцях