Ігор Мельничук з «Братів Гадюкіних»: «Батяри люблять життя, жінок і свою країну»

Портрет незвичайного героя нового українського кіно

27 вересня в український прокат вийшов фільм «Шляхетні Волоцюги» – музично-комедійний бойовик про пригоди батярів у Львові. Переспівати класичну «Тільки у Львові» та зіграти ще декілька пісень покликали харизматичних «Братів Гадюкіних«. Ми зустрілися з учасником гурту Ігорем Мельничуком, щоб розпитати про субкультуру батярів та про нові аранжуваннях старих пісень. Ось що він нам розповів.

Ви повинні знати, що львівські батяри – неоднозначний образ. Коли нам зателефонували та запропонували взяти участь у зйомці фільму про справжніх львівських батярів, ми погодилися, тому що це наше поле діяльності. Це не просто ловеласи і донжуани, вони також люблять Львів і свою країну. Коли наступали німці в 1939 році, вони будували барикади і стримували противника — хто з пістолетом, хто з вилами.

Кожному часу – свої батяри. Пам’ятаю як в нашій молодості, в 80-ті, ми були справжніми рок-н-рольщиками. Як співав Павло Зібров: «Жінки й вино». Зараз у Львові залишилися свої пацани, з бородами та з дредами. Навколо все змінюється, може змінитися зовнішність батярів, але їх суть залишається незмінною. Це люди, які люблять життя, жінок, свою країну та виявляють позитивне ставлення до реальності загалом.

Багато моїх товаришів грають на вулицях Львова. Прекрасні музиканти, раніше я й сам постійно грав з ними. На площі Ринок завжди хтось грає та, до речі, досить часто грають Гадюкіних. Так що батярська культура для Львова близька та, сподіваюся, такою і залишиться.

В нас є великий досвід роботи над саундтреками до фільмів. В «Шляхетних Волоцюгах», крім чисто епізодичних ролей вуличних музикантів, ми підготували кілька пісень в нових аранжуваннях. Наприклад, переспівали «Тільки у Львові» та зробили з нашої пісні «Роксоляна» поховальний марш.

«Роксоляна» – поховальний марш! Розумієте, це ж комедія, тут Роксоляна доречна, а брати траурний марш не хотілося. За сюжетом фільму помирає керівник оперного театру від співу одного з героїв — це комедійний момент, так що ми не хотіли використовувати стандартні траурні марші.

На похоронах Брати Гадюкіни ще не грали. На весіллях грали, та з задоволенням би зіграли під час розлучення, але тільки якщо це буде веселе свято. Можете запросити нас, якщо знадобимося, зіграємо вам Роксоляну.

На фото: учасники гурту «Брати Гадюкіни» та інші під час роботи над «Шляхетними волоцюгами». Фото надані творцями фільму. Колаж: Марина Ніколаєва
Проходьте також наш Тест на знання львівської ґвари: який ти батяр?