12 питань до андеграунду: The COW про наркотики, свободу та широту поглядів

Гурт з Донбасу, який п’ять років тому переїхав до Києва, розповів про новий етап, музику в голові та дотепну зміну назви

Спочатку був гурт The Curse of Wendigo, який був створений 2011 року у донбаському Харцизьку і грав doom/psychedelic/stoner. Було випущено кілька повноформатних релізів, які не мали гідного слухацького відгуку.

З 2014 року вони влаштувалися у Києві. Після ряду незворотних соціальних та мистецьких подій, у 2018 році гурт змінив назву на The COW і почав грати дещо іншу музику. Про це та інше ми і поговорили з учасниками колективу.

1. Грати психоделічну  музику в Україні — як це?

Костя Б. (гітара/вокал): Приблизно як грати будь-яку відносно нішеву музику. Попит формується самою сценою.

Костя Н. (ударні): Як дежавю. У Києві, як скоріше за все і в інших містах, через невелику кількість «небайдужих до локальної сцени» слухачів, немає чітко сформованих жанрових сцен. Сьогодні ти пішов на панк-концерт, завтра на дезерт-рок, а обличчя ті ж самі. Головне — щоб квитки і тут, і там були не дуже дорогі, бо в іншому випадку потенційному відвідувачу твого концерту доведеться вибирати, на який концерт витрачати зароблені гроші. Тож грати психоделічну музику в Україні — це так само, як грати будь-яку андеграундну музику в Україні: весело, прикольно, але їсти хочеться.

Олександр (клавішні): Це щось типу знайомити двох своїх друзів з різних компаній. Спочатку все не дуже впевнено йде, розмова не клеїться і все таке… Але коли з твоєю допомогою вони краще одне одного пізнають, то ви починаєте круто тусити всі разом.
От і з психоделом в Україні якось так, на мою думку.

Михайло (бас/вокал): Не сумно.

Старше покоління звикло не надавати розголосу тому, що є проблемою, і, пережовуючи с гівном, ковтає її. Наступні покоління не повірять у міфічного дядю з шоколадкою

2. Перехід від The ​​Curse of Wendigo до The COW був безболісним чи ні?

Михайло: Для мене The ​​Curse of Wendigo у місті Київ — це була скоріш передсмертна конвульсія ніж спроба грати та робити музику далі. У 2014-му, по-перше, постійно з’являлися нові люди, які грали по-новому старі пісні, та кожен раз потрібно було вчити нового музиканта грати Wildhoney, від чого звісно вже пригоріло. По-друге, скрутне фінансове становище — той скажений курс гривні, невизначеність, інші тягарі до купи, і навіть всі спроби Юрія Темченко (BOMG, Traven) допомогти безкоштовним наданням послуг культової бази EVERGREEN були тільки відтягуванням неминучого.

В 2016-му я остаточно покинув The ​​Curse of Wendigo та BORUM, i завдяки Games Academy поринув з головою у створення відеоігор.
Згодом, моя дочка захотіла грати на ударних і я привів її до студії Checkpoint, де передав до рук Костянтина Нікітенко, який потім на івенті SLOT STONE підслухав нашу розмову з Сєнєй (Keepleer 18, Traven). Я тоді сказав, що не знаю, де взяти драмера, бо в голові вже «шумить» так, що заважає працювати. Костя тоді сказав, що йому цікаво було б пограти зі мною.

Я, недовго розмірковуючи, написав Констянтіну Бікмуліну (The ​​Curse of Wendigo), типу — є драмер і можливість пограти музику, що вже рвалась назовні крізь отвори в голові. Музикант, він як і мент, ніколи не буває колишнім. Воно або «гудить» в голові, або ні. І, коли «гудить», то краще випустити. Інакше потім то все перетворюється на параною. Ну і з часом покликали Олександра Бартківа, бо втрьох можна тільки горілку «соображать».

Костя Б.: Десь два роки ми «відпочили» від того, що робили в The Curse of Wendigo і в серпні 2018-го дали перший концерт, на якому і відбувся цей перехід. Ми зіграли половину сету з старих треків The Curse of Wendigo, а другу половину — нові треки The COW.

3. Корова — це ваш ментальний символ або щось інше?

Михайло: Прокляття Вендіґо полягає не тільки в невгамовному голоді, а й у безсмерті. Тому все це не могло закінчитись от так тупо — невдалою плитою. Отже коли прийшов час, народилась The COW. Це абревіатурне скорочення The ​​Curse of Wendigo, що виникло як ідея ще в період  2013–2014 років. Довго над назвою не міркували.

The COW: Це ти, Михайло, абревіатура.

4. Ваш дебютний альбом — який він буде? Його основна концепція?

The COW: Він буде сучасним та правдивим для сьогодення України. Основна мета — попередити, а також дати корисні поради тим, хто все ж таки наважився на крок у напрямку прийняття наркотичних речовин та опинився в скрутному становищі. Проблема передозування та летальних випадків сьогодні, на нашу думку, полягає не в тому, що молодь пробує щось для зміни свого стану та уяви, а в тому, що вона все це приймає невідомо з ким, невідомо де та невідомо якої якості.

Михайло: Концепція альбому полягає в тому, що музикою ми описуємо лізергіновий тріп.

Костя Б.: В текст закладаємо зерна здорового глузду, або нездорового сприйняття.

5. Кліп на пісню PLATO — це ваш сон або ваша реальність?

Михайло: Це скоріш втеча в реальність зі сну.

The COW:  Багато людей зараз живе як уві сні. Як і наш герой, ходять та роблять тупу роботу, але не отримують від того ніякого задоволення, бо не бачать завершеності своїх цілей. Тільки накопичують втому та хвороби, на лікування котрих витрачають зароблені гроші.

Костя Н.:  Пролунає як брехня, але коли ми знімали останню частину кліпу PLATO, Сергій Терентьєв (власник Breadberry rehearsal & recording music studio – ред.) показав нам щойно прийняте повідомлення, в якому якийсь гурт приносив вибачення за те, що терміново відміняє репетицію. Напередодні їх знайомий приїхав з іншого міста на вечірку до Києва та купив невідомо в кого невідомо що. Насправді це виявився метадон (синтетичний опіум), котрий він вперше спробував не маючи навіть уяви якої якості речовина та яке йому потрібно дозування. Одного прийому було достатньо, щоб померти. Коли його стан був критичним, товариші навіть не розуміли, що з ним та що він прийняв. Думки та сумніви про те, що ми робимо маячню, одразу ж відпали.

6. Хто ваш потенційний слухач сьогодні і як він змінився з часом?

Костя Б.: Це складне питання, бо ми не хотіли уявляти собі якусь певну ЦА. Вважаємо — це молодь, яка, спираючись не тільки на свій досвід, робить висновки.

Михайло: Старше покоління звикло не надавати розголосу тому, що насправді є проблемою, а якось так, пережовуючи с гівном, ковтає її. Наступні покоління не повірять у міфічного дядю з шоколадкою. Ми не можемо сьогодні казати дітям та молоді, що вживати щось не можна бо «я тобі так сказав».

Є інтернет, де сучасні люди знайдуть як плюси так і мінуси будь-якої речовини. Тож, як завжди, яскраво описані плюси перекривають усі сумні та нецікаві факти про мінуси. І якби то було не так, цього інтерв’ю б не було.

7. Ваші рідкісні концерти — це вимушений захід або такий запит суспільства?

The COW: Наразі ми не робимо акцент на живі виступи, зосереджені на запису альбому і зйомках кліпів.

8. Які основні стимулятори вашої творчості?

The COW: Музика й оточуюча дійсність. Бажання не бути болотом.

9. Які ваші особисті якості допомагають у становленні концепції колективу?

Михайло: Кожен в нашому колективі особистість, тож цього достатньо.

Олександр: Допомагає широта музикальних уподобань. Кожен учасник групи полюбляє жанрово різноманітну музику. В нашому колективі поважають як Дорна, так і Burzum. Смакове різноманіття приносить у творчій процес експерименти та допомагає зробити щось нове та цікаве.

10. Чи відчуваєте ви себе зайвими або недоречними в українській музичній реальності?

The COW: Взагалі-то ні. Творчість не виникає на порожньому місці. Тож там, де було тихо, колись повинно стати гучно. На то є всесвітній баланс. Насамперед, наш контент спрямований не виключно на українського слухача.

11. Чого вам не вистачає в українській музичній індустрії?

Костя Б.: Відсутність музичної індустрії як такої. Індустрія так і не склалася, існує тільки у вигляді розважального доповнення до засобів масової інформації. Вся надія на незалежний розвиток.

Костя Н.: Платформи для розкрутки нішової музики. Наразі українська музична індустрія виглядає як поп-монстр з обличчям Монатіка і в кокошнику.

12. Незалежність — що це для вас означає?

Михайло: Не знаю, я її поки не відчув.

Костя Б.: Можливість бути собою, свобода дій і самовираження.

Олександр: З точки зору музики — це робити те, що подобається тобі, а вже потім іншим.

Костя Н.: Слідувати самостійно створеним цінностям, а не нав’язаним.

Фото надані гуртом The COW