Три мушкетери Євробачення: Тимур Мірошніченко
Співведучий «Євробачення-2017» - про секрети популярності шоу, яке вже понад шість десятків років збирає біля екранів мільйони глядачів
В рамках серії матеріалів про «Євробачення-2017» ми поспілкувались з людиною, яка знає про цей конкурс майже все – адже більше 10 років коментує його в прямому ефірі. Це Тимур Мірошніченко – обличчя Першого національного каналу і один з найпопулярніших українських телеведучих. Він двічі проводив дитяче «Євробачення» і мріяв коли-небудь провести і доросле.
«Мрії збуваються!» – може нарешті сказати Тимур. Про те, які він йшов до цієї мрії, що відрізняє «Євробачення» від будь-яких інших конкурсів і про майбутнє пісенного шоу він розповів Karabas Live в ексклюзивному інтерв’ю.
* * *
Тимур, ви за освітою психолог. Як стали телеведучим? Чи допомагає ваша перша професія в тому, чим ви зараз займаєтесь?
Звичайно, допомагає! Наскільки взагалі професія психолога може допомагати будь-кому і будь-в-чому – відчувати людей, контролювати себе, мислити (сміється). За часів навчання в Національному авіаційному університеті я грав у факультетській команді КВК. І так сталося, що саме наша «психологічна» команда стала однією з найуспішніших в історії університету – зараз майже всі її учасники працюють на телебаченні. Більш того, з двома з тих людей ми зараз сидимо на кухні і робимо дайджест «Євробачення». (Мається на увазі відеоблог «Шо там з Євробаченням?» з Андрієм Городиським і Сергієм Шинкарчуком. — ред.).
Ви вже 12 років працюєте на Першому національному. Вам напевно пропонували посади на інших каналах? Залишаєтесь, щоб бути ближче до «Євробачення»?
«Євробачення» – така історія, яка не відпускає. Якщо в неї занурюєшся одного разу, винирнути майже неможливо. Особливо, якщо ти не просто причетний, а безпосередньо знаходишся всередині процесу. Це головний фактор, який змушує мене протягом майже 12 років відмовляти абсолютно всім каналам – а вони майже всі свого часу пропонували мені роботу! Звісно, що наш UA: Перший (або Перший Національний, як він раніше називався), нажаль, не є першим каналом країни, яким має бути. Але я оптиміст по життю, тому вірю, що рано чи пізно це обов’язково станеться!
Провести «Євробачення» було моєю давньої мрією. Треба було просто дочекатись, щоб хтось із наших виграв!
Останні 10 років ви незмінно коментували конкурси «Євробачення» в прямому ефірі і два рази вели дитяче «Євробачення». Коли зрозуміли, що маєте будь-що стати ведучим великого конкурсу?
Минулого року, на фіналі «Євробачення» в Стокгольмі. Я був у складі української делегації і спостерігав за тріумфом Джамали, перебуваючи в коментаторській кабінці. І вже в момент оголошення переможця поставив собі за мету стати ведучим конкурсу в Києві. Це перше, що спало мені на думку. Це була моя дуже давня мрія. Я хотів скласти цей пазл остаточно і після двох дитячих «Євробачень» провести нарешті «доросле». Треба було просто дочекатись, щоб хтось із наших виграв (сміється).
З минулого року наш Національний відбір на «Євробачення» проводиться із залученням до голосування широкої публіки. Дехто вважає, що це профанація і потрібно повернути 100%-не право голосування професійному журі. Як вважаєте, це правильно?
Той формат, який наразі використовується на великому «Євробаченні» – це 50х50 голосування журі і публіки, – він абсолютно нормально працює. Тому що глядач голосує емоційно, і в цьому якраз є елемент несподіванки. Професійне журі покликане обирати виконавців за професійними якостями. І обидва журі – глядацьке і професійне – збалансовують одне одного.
Свого часу голосування журі на Євробаченні впровадили заради того, щоб зменшити фактор сусідського голосування. Це коли половина голосів віддавалися просто сусідам, а не кльовій пісні. Пам’ятаєте, чого Туреччина відмовилася від участі кілька років тому? – того що через впровадження голосування журі вона перестала потрапляти до фіналу! Адже турків всюди в Європі багато, і ця країна завжди була у фіналі, хто б не виступав і що б не співав. Залучення журі збалансувало систему голосування. Тому схема 50х50 мені здається найбільш ефективною на таких великих форумах.
«Євробачення» — найбільш технологічне шоу світу, але не тільки цим воно цікаве людям. Це вже давно сімейне свято, яке не втрачає свою популярність
У «Євробачення» більше фанатів, ніж у будь-якого іншого конкурсу чи нагородження – зокрема «Гремі» і «Оскар». Чому так? Яка родзинка дозволяє цьому конкурсу протягом більше 60 років залишатись таким популярним?
Якщо порівнювати з «Гремі» і «Оскаром» – це премії. Хтось протягом року щось зробив – і отримав за це премію. А «Євробачення» це змагання. Як чемпіонат світу з футболу чи хоккею, або Олімпійські ігри, які будуть шалено популярними завжди. «Євробачення» – це такий собі чемпіонат Європи зі співу. Цей змагальний момент додає драйву. Як не крути, найпіковіші рейтинги якраз під час оголошення результатів. Здавалося б, це найменш ефектна частина шоу, тому що тут вже немає виступів. Але ні. Люди можуть навіть не дивитись якісь номери – але оголошення результатів дивляться всі. Тому що це адреналін. І це є однією з родзинок.
Ну і по-друге, це найбільш технологічне шоу світу. Тут щороку відпрацьовуються – мабуть, раніше ніж будь-де – новітні технології. Свого часу камера-павук була вперше застосована на «Євробаченні». І під кожний конкурс вигадується щось нове. Це своєрідний майданчик для технологічних прем’єр. Тому всім цікаво подивитись – що ж цього разу? Ну і як не крути – це все майже сімейне свято! В багатьох країнах це культова подія, коли люди збираються на площах, в ресторанах і всім світом дивляться все, що тут відбувається.
Хто з минулорічних учасників вам найбільше запам’ятався?
За останні роки це Лорін, той же Монс Сельмерлев… виходить, що я відразу двох шведів назвав! Недарма говорять, що у шведів краща поп-музика (сміється). Але це те, що стосується переможців. А є багато конкурсантів, які навіть до фіналу не потрапили – і при тому я продовжую стежити за їх творчістю вже поза «Євробаченням».
Були такі представники з Латвії – як же вони?.. – Musiqq. Мені дуже сподобалась їхня пісня «Angel in Disguise» (це було 2011-го року в Дюсельдорфі). Були чудові угорці NOX, що грають етніку і електроніку. Через кілька років я був в Угорщині на фестивалі Sziget, де вони виступали. Дуже приємно було, що хлопці не стоять на місці і продовжують розвиватися. Та ж Lena з Німеччини – ось зараз в Інстаграмі бачив, як вона в Штатах тусується на фестивалі Coachella. Я продовжую так чи інакше стежити за творчістю тих артистів, які мені сподобалися свого часу.
Минулорічне «Євробачення» дивились 204 мільйонів телеглядачів, а кількість глядачів в інтернеті сягнула мільярда. Мені здається, це найкраща відповідь на запитання, чи є в цього конкурсу майбутнє
Яку музику ви самі слухаєте? Чи можете назвати себе меломаном?
Я дуже люблю музику, вона супроводжує мене постійно. Де б я не був, музика завжди хоча б фоном, але грає. Причому це абсолютно різна музика – від сучасної електроніки до рок-музики 60-х і класики. Весь спектр!
Я не буду питати, хто з учасників цьогорічного Євробачення вам найбільш подобається…
… тому що я все одно не скажу – нам не можна (сміється).
… а ось альбом кого з учасників нинішнього «Євробачення» ви придбали би за однією піснею?
По-перше, диск O.Torvald! Сподіваюся, що вони мені його подарують (сміється)! Дуже цікавим видається італієць. Він харизматичний, від нього важко відірвати погляд. Звісно, суперстильний номер у шведа – дуже технологічний, сучасний і кльовий. Дуже стильна робота в бельгійської виконавиці, особливо кліп – це прямо як пісня не з «Євробачення»! Я читав її інтерв’ю, де вона сама зізнається, що в принципі не розраховувала на те, що її пісня пройде, бо вона не зовсім в форматі «Євробачення».
Як ви вважаєте – чи є в «Євробачення» майбутнє, зважаючи на те, що все більша кількість молодих людей перестає дивитись телевізор?
Звісно, є! Окрім того, що «Євробачення» найбільш сучасний технологічний конкурс, тут одними з перших в історії світового телебачення почали залучати соціальні мережі. Який результат? – минуле «Євробачення» дивились 204 мільйонів телеглядачів, а кількість глядачів в інтернеті сягнула мільярда. Мені здається, це найкраща відповідь на запитання. Тому – звісно, є! (сміється). Поки в усьому світі телебачення буде йти на крок попереду інтернету чи принаймні просто долучати до себе інтернет, «Євробачення» буде створюватись в такому форматі. Щойно інтернет вийде наперед, це буде вже інтернет-шоу.
Чи не жалкуєте, що «Євробачення» пройде без однієї учасниці? Через заборону в’їзду до України російської конкурсантки число учасників зменшилось до 42-х…
Я жалкую лише через те, що ми не зможемо повторити рекорд за кількістю країн-учасниць. Це єдина причина сумувати. Якщо «Баба Яга проти», то її ніхто не змусить бути разом зі всім світом! (сміється)
Ви як киянин що можете порекомендувати гостям столиці, які приїдуть на «Євробачення» – як провести час, куди сходити, що скуштувати?
Гуляти і не боятися куштувати все поспіль! (сміється). Травневий Київ сам по собі неймовірний, можна гуляти де завгодно й відкривати для себе нові місця. А щодо нашої української кухні – ну, ви ж самі знаете, тут куди не зайди, всюди смачно. Тож рекомендую гуляти, не боятися експериментувати і просто отримувати насолоду від весняного Києва і від того карнавалу народів і культур, який буде відбуватися протягом двох тижнів в нашій столиці!