Олег Скрипка: «Альбом “ВВ” був у космосі!»

Культовий український рокер – про етно-грандж, пісню за мотивами американського урагану та 20-річчя альбому «Музіка»

Лідер «Воплів Відоплясова» у перуці Курта Кобейна дає жару в шкільній спортзалі. Це кадр із «Несе Галя» — кліпу на нову композицію «ВВ». Ми із іншими журналістами дивимося його просто із ноутбука в київському ресторані «Канапа» на Андріївському узвозі.

Олег Скрипка називає «Несе Галя» етно-гранджем, хоча місце «нірванної» депресії тут займає скоріше «секспістолівський» відрив. Сам Скрипка сидить у голові столу, забитого смаколиками.

Вихід нової пісні та кліпу – не єдина причина, через яку музикант зібрав нас у неформальній атмосфері. Цього літа «ВВ» відкатали чергову гастроль у США, на черзі в гурту – новий англомовний трек і альбом. А ще цього року культовій платівці «Музіка» виповнюється 20 років. Словом, ініціатору зустрічі було що розповісти. Karabas Live записав найцікавіше.

Про фольк у піснях «ВВ»

Багато хто думає, що «ВВ» — фольклорний колектив. То є велика неправда, бо «ВВ» — це рок! Хоча в кожному альбомі у нас є щонайменше одна-дві фольк-пісні.

З фольком ми почали експериментувати після концерту 88-го року в Польщі. Виступ закінчився, ми пішли відзначати, я взявся за баян і давай грати українські народні пісні. Діаспору порвало, і я зрозумів, що ось вона, золота жила. Так «ВВ» перейшли від «Танців» до етніки. А той імпровізований сейшн із народними пісням в Польщі ліг в основу релізу «Закустика».

Про нову пісню і кліп

Пісня «Несе Галя» увійде до наступного альбому «ВВ». Кліп на неї зняли за один день у спортивному залі школи у промзоні Києва. Добре, що зйомки відбувалися під час літніх канікул, тож із залу нас ніхто не виганяв. Сценарій до відео написав я сам, а режисером виступила Анна Бастон, яка теж співачка.

У кліпі є місце, де нас поливають водою. В якийсь момент шланг прорвало, і ми залили залу. Бабуся-прибиральниця зайшлася криком, тож зйомки ми закінчували як треба – по рок-н-рольному.

А ще під час зйомок я порвав баян. Не хвилюйтеся, він був російського виробництва.

Про грандж

«Несе Галя» — це етно-грандж. Коли розроблялася ідея кліпу, «ВВ» давали концерт у Сієтлі. Ви ж розумієте, що я не міг не поїхати до будинку Курта Кобейна! Сидів на лавиці з підписами його фанатів, дивився на океан…і раптом зрозумів, що у відео маю зіграти лідера Nirvana!

Наприкінці 80-х Борис Борисович Гребенщєков заспівав, що «рок-н-ролл мертв». Ми так і думали: все, хана. І тут з’являється грандж! Зрештою, так він і дотягнув до 2000-х. «ВВ» цього літа поїздили фестивалями, і молодь там досі ходить у футболках Nirvana. Не всім же слухати реп, який зараз хоч і модний, але межує з гопотою і переповнений матюками.

Про тур у США та англомовний трек

Майже кожного року «ВВ» їде в тур до Америки, і цей рік не став винятком. Мали виступати в Маямі, аж тут стався ураган. У той же час я дистанційно працював над новим англомовним треком «ВВ». Вирішив назвати його «Irma» — на честь людей, які постраждали у цій трагедії. Також ми змонтували кліп із кадрами стихійного лиха.

«Irma» я написав спільно із продюсером Олегом Джемом. Це чистий ритм-н-блюз, мій голос дуже добре звучить у цьому стилі. Презентуємо пісню за кілька тижнів після «Несе Галя».

Ця композиція – про дружбу. Люди за будь-якого лиха, — чи того, що зараз у нас в Україні, чи того, що в Америці, — гостро потребують підтримки. Ми повинні допомагати один одному, щоб знайти вихід із критичної ситуації.

Олег Скрипка та Євген Рогачевський («ВВ») під час гастролів у США

Про альбом «Музіка»

Альбом «Музіка» «ВВ» записували в Києві, а зводили в Парижі. Тоді у гурті окрім нас із басистом Сашею Піпою грали ще двоє французьких музикантів, тому доводилося мандрувати.

Їхали через Прагу – 20 років тому так було дешевше. Виходимо на празькому пероні із інструментами, дисками і грішми, які маємо віддати у Парижі за студію. І тут підходять до нас двоє персонажів кавказької зовнішності – беруть на гоп-стоп і забирають все. А ми саме мали давати інтерв`ю в українській редакції «Голосу Америки». І журналісти нас врятували! Прийшли, поспілкувалися, а вони нам ще й грошей на квитки підкинули.

Привозимо матеріал із Києва, а французи кажуть: «Повний shit, переписуємо заново!» І нам із Піпою довелося робити нову версію «Музіки» вдвох. Він записав бас і настукав барабанні партії на драм-машині, я взявся за гітару, баян і вокал. Працювали на студії вночі – нелегально, за знижкою.

Тоді я остаточно розсварився зі своєю дружиною, француженкою. Вона вигнала мене з дому, і я ночував у студії. Було зрозуміло, що разом із коханням закінчилося моє французьке життя. Голос дружини, до речі, можна почути серед жіночого хору в пісні «Горіла сосна».

«Музіка» — єдиний у світі альбом, що побував у космосі! У 97-му Леонід Каденюк взяв його з собою у політ. Йому дозволили взяти лише три речі: Прапор України, Конституцію України і наш альбом. Зараз він у Каденюка вдома лежить.

Про «Весну» в Москві

В Україну я повертався через Москву. Ми домовилися із нашим тодішнім лейблом, що будемо знімати кліп на «Мосфільмі». Я хотів екранізувати пісню «Трава» — був певен, що це хітяра. Але дивлюся, москвичі щось мнуться: «Може, “Весну”?» — «Та ну! Це фольклорний проходняк, кому він потрібен?» — «І все таки: може, “Весну”?» Переконали. Режисером відео став Олександр Солоха.

Приходимо до павільйону, а він закритий на замок. Сіли під дверима, чекаємо. З’являється сторож: «Ви що тут робите?» — «Кліп прийшли знімати!». Відчинив, за годину-дві підтягнулася знімальна група. Підходять реквізитори із костюмером: «Що знімаємо?» — «Український архетип» — «Ага, понятно!». Притягують звідкись воза, дають мені костюм: вишиванка, шаровари, солом’яний бриль. «Стоп! Що це за х***ня?!» — кажу. А в мене із собою була валіза із київським і паризьким секонд-хендом. Дістаю звідти червону водолазку, американські треніки, — не «Адік» (Adidas – ред.), а якісь із чотирма смугами, — беру баян ядучого зеленого кольору. Костюмер образився: «Дайте я вам хоч светр попрасую!». Забирає светр, повертається за годину: «Я тут, цей, пропалив…». Дивлюся, а на спині – конкретна дірка від праски! Я не витримав: «Так, беремо це в кадр! І щоб на монтажі обов’язково було із діркою!». Побачите її, якщо будете дивитися кліп у сповільненій швидкості.

Пізніше у тому ж павільйоні знімали кліп «Любов», із тим же костюмером. Чоловікові стало соромно, запустив мене до костюмерної: «Забирай, що хочеш!». Я взяв черевики.

Коли дивився російське MTV, точно пам’ятаю, що бачив ще кілька кліпів у наших декораціях. Слава Богу, вони не стали шедеврами.

«Весна» стала хітом в Україні тільки тому, що була команда просувати пісню з Москви. Зараз таке вже не можливо. Побачимо, як піде розкрутка нових пісень.

Про майбутнє «Країни мрій»

Із фестивалем все важко. Поки навіть не можу сказати, в якому він буде форматі у цьому році. Ми намагаємося відкривати нові імена, а знайти спонсора під таке непросто, бо люди не тягнуться до невідомого. Із самих продажів квитків мало що витягнеш, а робити наливайку не хочемо принципово.

Звернувся до одного інді-гурту: «Зробите нам програму на фестиваль?». А вони увімкнули гордих, і нічого не вийшло. А ось із ONUKA все вийшло чудово. Тому ідеї є. Були б гроші…

Фото надані прес-службою ВВ