До дня народження «Океану Ельзи». 20 найкращих фото гурту від Вікторії Квітки

20 910

Постійний фотограф "Океану Ельзи" розповіла про знайомство з гуртом та свої найкращі світлини зі Святославом Вакарчуком и Со

12 жовтня вважається важливим днем для фанів «Океану Ельзи». Саме в цей день 1994 року було засновано найпопулярніший на сьогодні в Україні гурт.

Спеціально до 23-ї річниці постійний фотограф гурту Вікторія Квітка розповіла Karabas Live, як вона прийшла до своєї професії і як вперше зазнімкувала Святослава Вакарчука. А також відібрала 20 найкращих фото, які вона зробила за весь час співпраці з «океанами».

Я закінчила ЗДІА (Запорізька державна інженерна академія), за спеціальністю «менеджмент». Хоча, якщо чесно, мріяла вчитись у театральному виші за фахом «режисер масових заходів» або “режисер кіно”, хотілось примножувати красу нашого світу. Зважаючи на це, вибір місця навчання був таки дивним.

В школі та в академії я постійно фотографувала друзів, але на той час не було планів та думок робити це професійно. Проте на старших курсах я почала працювати адміністратором у фотостудії і уважно спостерігала за всім, що було навколо мене, паралельно інтуїтивно освоюючи навички роботи з професійною камерою. Тоді вперше почала пробувати знімати своїх друзів і знайомих на крутий апарат.

Мій перший концерт в якості фотографа… Якщо не помиляюсь, це був концерт Brazzaville в Києві, 2009 рік.

У 2010 році, під час виступу “Океану Ельзи” в Запоріжжі в рамках туру «Dolce Vita» я отримала акредитацію фотографа на концерт. Знімати можна було перші три пісні. Пам’ятаю, що була якась халепа з системою кондиціювання в залі і там було дуже спекотно, реально як в тропіках, що власне видно й на фото. Я ще не дуже орієнтувалась, як знімати в таких «темних» умовах — тоді і прийшов час розібратись з мануальним режимом зйомки. Саме цей випадок можна назвати моїм концертним «бойовим хрещенням». Це було нелегко. З цього виступу є досі улюблені і особливі кадри для мене.

Після концерту в Запоріжжі мої фото сподобались гурту і мене запросили зняти перший стадіонний концерт туру «Земля» у 2013 році — в Мукачево. Для мене це був перший досвід репортажної зйомки на такому великому майданчику. Так в моїй роботі з‘явились такі невід’ємні складові, як кіловати звуку за спиною, багатотисячні фан-зони, вміння швидко приймати рішення, що і як зняти, як непомітно і швидко пересуватись з секторів на сцену і назад.

Довіра до мене з’явилась відразу, з перших вдалих фото. Тут була більше боротьба з собою. Я сором’язлива, як би це дивно не звучало для концертного фотографа, намагаюсь поважати особистий простір людини і завжди оберу “не знімати”, якщо це недоречно. Звісно, з початку я хвилювалась, щоб під час своєї роботи не заважати музикантам на концерті. Діяла акуратно та делікатно.

Кого з учасників гурту фотографувати найлегше, а кого найскладніше? Це складне і легке питання одночасно. Звісно, все залежить від атмосфери на сцені. Намагаюсь ловити флюїди настрою. Але, якщо узагальнити, то найбільша кількість кумедних і цікавих фото виходить з гітаристом Владом Опсеніцею — він часто і по-різному мені позує під час концерту. Одного разу ми так захопились фотографуватись під час концерту, що отримали зауваження. Найбільш атмосферні, масштабні кадри — зі Святославом. Технічно складніше фотографувати, мабуть, ударника Дениса Глініна, так як не завжди є можливість зняти бажаний ракурс і не завадити при цьому іншим музикантам.

В «Океані» мене приваблює щирість і енергетика на концертах. А ще мурашки від пісень. Навіть, якщо чую їх сотий раз. В цьому я знаходжу своє натхнення.