Як один львівський гурт переїхав до Німеччини і почав нове життя в Європі
4 922
Історія про те, чому український гурт Machu Picchu покинув батьківщину та перетворився на Nights Out
Ця історія бере початок у 2015-му. Тоді у Львові з’явився гурт Machu Picchu. В Україні музиканти заявили про себе не надто голосно. У 2016-му перемогли в конкурсі Koza Music Battle та виступили на фестивалі «Файне місто» в Тернополі. Того ж року презентували ЕР «Fossil».
На початку березня 2018-го вони перевипустили його. Вже в Німеччині і під назвою Nights Out. Нині, з новим місцевим джазовим бас-гітаристом у складі, Nights Out намагаються сподобатися німецьким слухачам. Але обіцяють не забувати і про українських.
«Fossil» — це 6 треків із денс-грувом, як у Everyrhing Everything, гітарною інді-меланхолією, як у ранніх Foals та автотюном у вокалі, як у Каньє Веста.
Для чого колишні львів`яни в певний момент вирішили почати все з чистої сторінки у чужій для себе країні? З відчаю, бажання стати популярними за кордоном чи через щось принципово інше? Karabas Live вийшов із музикантами на зв`язок і все з`ясував.
Чому ви переїхали до Німеччини і змінили назву?
Ілля Вовк (вокал, гітара, клавіші): Переїхати в Німеччину ми з Максом задумали ще до того, як у нас все закрутилося з Machu Picchu. Після закінчення універу у Львові за спеціальністю «міжнародні відносини» ми планували вступати на магістратуру до Німеччини. Ця країна — один із головних музичних центрів світу, тому нам захотілося реалізувати себе там і в якості музикантів. Згодом наше рішення підтримав Ігор.
Макс Заїка (гітара): Не сказав би, що ми почали все з початку. Nights Out – це наш новий музичний старт у новій країні. Але ідею та музику Machu Picchu ми зберегли.
Ігор Медвідь (ударні): Перед від`їздом ми заморозили Machu Picchu приблизно на рік. Вирішили, що не будемо займатися музикою, поки знову не опинимося в новому місті всі разом. А вже тут намагаємося відновлювати творчість на новому якісному рівні.
Де ви зараз вчитеся? На скільки років розрахована навчальна програма?
Ілля: Ми вчимося у Europa-Universität Flensburg за програмою European Studies. Вона розрахована на два роки.
Як вдається поєднувати навчання та музику?
Ілля: На магістратурі небагато пар. Наше навчання зводиться до написання письмових робот. На це йде доволі багато часу, але можливість займатися музикою все одно знаходимо. Бо насправді ми переїхали саме заради неї.
Ігор: Поки університет — це наш головний «спонсор» за кордоном. Адже при ньому є репетиційна база для студентів. Із собою ми привезли лише інструменти — все необхідне обладнання для занять музикою тут є.
Nights Out – це вже німецький гурт чи все ще український?
Макс: Звичайно, український! Українські музиканти, які переїхали в маленьке місто на півночі Німеччини і продовжують займатися улюбленою справою – в цьому є щось екзотичне, що привертає до нас увагу на батьківщині.
Чи збираєтеся відвідувати Україну в майбутньому?
Ілля: Влітку будемо записувати в Україні новий матеріал. Готові виступити на літніх фестивалях, але все залежить від пропозицій.
Ще як Machu Picchu ви перемогли у конкурсі Koza Music Battle 2016. Це допомогло вам у просуванні музики в Україні?
Ілля: Головне, що нам дав Koza Music Battle – це можливість записати міні-альбом на професійній студії «Шпиталь Рекордс» разом із Лесиком Omodada (мова про Лесика Драчука – тернопільського звукорежисера, учасника гуртів Tik Tu, Omodada та OmodadaGee – ред.). А щодо подальшого просування…Про нашу перемогу в конкурсі не написало жодне ЗМІ, крім місцевих тернопільських. У великих медіа було лише кілька анонсів наших концертів, а далі журналісти просто закривали очі. А менеджера у нас немає – займаємося всім самостійно.
Макс: А ще KMB дав нам віру у власні сили та розуміння, що ми рухаємося в правильному напрямку.
Чому ви перевипустили ЕР 2016 року «Fossil» під новою назвою замість свіжого матеріалу?
Ілля: Справа в тому, що в Україні ми не встигли до пуття показати цей альбом. Коли він був завершений, ми вже фактично сиділи на валізах. До того ж, ми не відмовляємося від старих пісень – нам досі подобається те, що ми грали півтора роки тому.
У Nights Out вистачає нового матеріалу, але ми поки не поспішаємо його записувати. Хочемо краще прислухатися до себе і зрозуміти, як нам тепер хочеться звучати. Нині до складу приєднався новий бас-гітарист Фернандо Малапарте – досвідчений джазовий музикант, з яким нам добре і цікаво працюється разом. При цьому на концертах трекліст Nights Out складається на 50/50 зі старих і нових пісень.
У різні часи Німеччина вабила до себе багатьох музикантів – від Девіда Боуі до IAMX. Чи відчуваєте ви цю особливу атмосферу в повітрі?
Ігор: Поки що важко сказати. Ми живемо у Фленсбурзі, це маленьке місто. Там тебе точно помітять, якщо ти музикант.
Ілля: Ця атмосфера відчувається в Берліні та Гамбурзі, куди я інколи їжджу за натхненням. На майбутнє ми плануємо перебратися в якесь із великих німецьких міст, і тоді, можливо, повністю відчуємо її вплив.
А наскільки Фленсбург схожий на Львів?
Макс: Не дуже схожий. Тому, чесно кажучи, ми сумуємо за Львовом. Це місто, яке надихало нас 24/7. Зараз доводиться шукати натхнення в іншому.
Розкажіть про умови, в яких ви живете.
Ілля: Живемо разом. Знімаємо квартиру майже на фіорді. Але часто згадуємо краєвид на Погулянку з вікна сьомого поверху нашого гуртожитку. Здається, жодне місце вже не буде для нас ріднішим.
Як збираєтеся підкорювати німецьких слухачів?
Ілля: На новому місці ми переконалися, наскільки простіше контактувати із організаторами та клубами в Україні. В Німеччині настільки великий музичний ринок, що якщо ти молодий гурт-початківець – знайти час на тебе менеджерам дуже важко. Але якщо вони його все ж знаходять, то беруться за твоє просування на повну потужність.
Макс: Хочемо грати якомога більше концертів – поки це найкращий спосіб для Nights Out заявити про себе. Намагаємося налагодити зв`язок із німецькими букінг-агенствами.
Наразі випустили кліп на пісню «Fossil», який зняли в Україні минулого літа. Намагаємося просувати його в Німеччині.
А ще ведемо одні цікаві переговори. Якщо все пройде добре – невдовзі поділимося хорошими новинами.
Якщо з просуванням у Німеччини все складеться, залишитеся за кордоном чи повернетеся на батьківщину?
Ілля: Нашою спільною метою є вихід на той рівень, із яким в Україну можна буде повертатися із гордо піднятою головою. Звучить амбіційно, але як є. Ми зробили високі ставки на Nights Out і віддаємося проекту повністю.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Юрий Хусточка: «В Украине свою аудиторию нужно собирать по крупицам»
