Історія пісні: Kozak System – «Не моя»

Karabas Live розповідає історію пісні, визнаної «Синглом року» на церемонії вручення премії #Селекція від «Джем ФМ»

Пісня «Не моя» стала трампліном для виходу Kozak System в загальноукраїнський простір і принесла гурту номінацію на премію «Джем ФМ» в категорії «Прорив року». Цей гучний хіт 2016-го провів загалом 12 тижнів на першому місці чарта вищезгаданої радіостанції і був визнаний «Синглом року» на церемонії вручення української музичної премії #Селекція. Karabas Live не міг оминути увагою такі досягнення і поцікавився у авторів трека історією його створення – дуже незвичною, як виявилося.

Загальновідомий факт: «Не моя» народилася з коротенького віршу українського поета-шестидесятника Василя Симоненка. Цього тексту виявилось замало для пісні, тож Kozak System звернулися за допомогою до своїх друзів – сучасних поетів, з проханням написати додатковий куплет. А далі починається майже детектив. Хто нарешті прийшов на допомогу і як народилася пісня – про це розкажуть самі герої історії…

Іван Леньо (Kozak System):

Ми в Kozak System взагалі багато читаєм і поважаєм українську сучасну поезію. І не тільки сучасну – від поетів розстріляного відродження до пізнішої категорії поетів, до якої входить Василь Симоненко. Який безперечно є одним з найбільш щімких, талановитих і знакових поетів України.

Перечитуючи його твори, наш гітарист Сашко Дем’яненко натрапив на цей вірш, який запав йому в душу. Так виникли мелодія і гармонія нової пісні. Коли ми зробили аранжування, то зрозуміли, що тексту оригіналу не вистачає і потрібно дописати ще один куплет. Тоді я звернувся до кількох своїх друзій – Івана Малковича, поета й видавця «Абабагаламага», і Костя Москальця. Це також український поет, який живе в селі на Чернігівщині, рідко буває у Києві і відомий широкому загалу тим, що написав чимало хороших віршів. Зокрема, знаменитий хіт «Лиш вона» якраз написаний на його слова. Обидва розуміли, що це дуже авантюрна річ – дописати вірш Симоненка! Тож я не здивувався, коли вони відмовились.

І тут я згадав про Сашка Положинського, з яким у нас уже склалася плідна співпраця. Користуючись своєю природньою зухвалістю в гарному розумінні цього слова, талантом і вмінням вживатись в образ, він буквально – без перебільшення – за годину після того, як я до нього звернувся, тут же видав потрібний другий куплет. Він без купюр потрапив у пісню, і як на мене, дуже добре переплівся з тим меседжем і з тим образом, який створив Василь Симоненко.

Сашко Положинський («Тартак», «Був’є»):

Ми давно дружимо і співпрацюємо з Kozak System, я писав кілька текстів для їхніх пісень. Хлопці хотіли зробити пісню на твір Василя Симоненка. І проблемою того прекрасного вірша було те, що він недостатньо довгий. Оригінального тексту вистачило лише на один куплет і приспів. Всі ті, до кого зверталися хлопці з пропозицією «уявити себе Симоненком», відмовлялися. Тому що, по-перше, співпраця поетів в одному творі не практикується. По-друге, в них є своя творча етика, і можливо, хтось із поетів подумав, що не зможе написати як Симоненко і не хоче виглядати недолугим на його фоні.

В мене ж інша ситуація – я звик до співпраці в піснях, тому що мав багато дуетних пісень. Для деяких мені доводилося написати чотири рядки, десь один куплет, стовпчик, приспів і так далі. Тобто творча співпраця для мене звична справа. Друге діло – в мене немає такого пієтету перед поетами. Я не лізу в поезію, але якщо мова йде про пісні, то я вважаю себе непоганим автором текстів. І чому би мені не спробувати дописати текст для спільної пісні?

Я вмію надихатися творчістю інших людей, і я надихнувся творчістю Василя Симоненка і музикою Kozak System, щоб написати свій куплет. І мені приємно, що багатьом людям це сподобалось. Звичайно, є фанати Василя Симоненка, які не сприймають мою творчість — і я їх цілком розумію. Але слава богу, більшості здається, що я дуже органічно вписався в пісню зі своїм фрагментом тексту. Для мене це велика честь і велика гордість.

В статті використане фото авторства Олени Божко.

Про всіх лауреатів премії #Селекція від «Джем ФМ» можна дізнатися в матеріалі Karabas Live.