За кулісами інстаграму: 10 міні-історій від Даніели Заюшкіної
9 490
На прохання Karabas Live лідерка гурту Vivienne Mort розповіла, що залишилось за кадром її фото в Instagram
Фоточки в Instagram – це завжди маленькі історії. Віжуал-блог фронтвумен Vivienne Mort Даніели Заюшкіної – це низка сюжетів, деталі яких ми зазвичай не знаємо. Тому ми попросили співачку обрати 10 світлин, за якими ховаються цікаві моменти її життя, та розповісти про них.
1
Літо 2014, Київ, Володимирська гірка. На фото Олексій Дудченко, звукорежисер Vivienne Mort. Наша студія розташовувалася в підвалі поряд, на вулиці Костельній. Стояли чудові літні деньки, тож ми вирішили взяти наш килим і помонтувати на вулиці альбом “Готика” (рік релізу – 2014). Так ми провели не один сеанс, лягали на килим і редагували альбом.
В один з таких днів я, як завжди, лежала і працювала, аж раптом відчула, як під килимом, під моїм животом, щось ворушилося, якесь лихеє зло. І тут Олексій cкомандував мені мерщій вставати, одним рухом зірвав килим з трави і звідтіля вилетів великий сильний джміль. В нас тоді почався дурний сміх, і це насправді було дуже смішно, але коли переказую, то звучить як гумореска Остапа Вишні.
2
До речі, часто питають, де дівся наш килим. Адже раніше, коли в мене не було взуття, ми завжди виступали на ньому. Потім в мене вже з’явилися різні черевики і потреба возити за собою килим відпала. Ми сентиментальні люди і довгий час святкували День народження килима, вітали, бажали йому залишатися таким як є, не кожен рік, а коли згадували. А потім настав час позбавлятися інфантильності, мені захотілося встигнути подорослішати, доки я не дійшла до пенсійного віку, тому килим був залишений в минулому, як і всі “кумедні” історії про нього.
3
На фото я сиджу на нашій першій власній репетиційній базі, в чохлі від малого барабану. Тоді я важила 24 кілограми і добре в нього поміщалася. База знаходилася в старому центрі Києва і ми дуже раділи, що переїхали на неї з промзони на Видубичах. Я навіть жила на ній деякий час, приблизно місяць, доки шукала собі житло. Пам’ятаю, як засинала там в ніч перед своїм Днем народження. Тоді вперше подумала, що я музикант і цим пишаюся.
4
Вересень 2014 року, ми з Сашком летимо в Будву на один з перших і найяскравіших корпоративів. Пам’ятаю, ми летіли і я питала Сашу, чи хотів би він, щоб його донька була схожа на нього, а він казав: “Боже упасі!” А сам концерт ми грали навпроти гавані — за спинами людей тихо хиталися човники.
Ми були налаштовані оптимістично і в цілому насолоджувалися моментом, коли в якийсь момент один з гостей підвівся і став просити, щоб я заспівала “Прощання слов’янки”. Таке зі мною було вперше і востаннє, я сказала, що не знаю слів, а потім заховалася за Сашину спину. А наш слухач почав співати сам. Я перечекала за Сашиною спиною і продовжила концерт.
5
Фото зроблене після концерту в Празі. Ми вийшли на оглядову екскурсію містом, а через хвилину піднявся ураган. Швидкість вітру доходила до 250 км за годину, слова екскурсовода постійно розвіювало вітром, ми ловили їх на льоту і складали з них свій текст. В кінці програми екскурсовод завела нас в кафе в стінах замку, замовила бехеровку. Нарешті ми добре її чули, і вона розповіла, що знає бас-гітариста гурту “Ума Турман”, не напряму, а через свого зятя.
6
Дивлячись на це фото, згадую один мій улюблений гастрольний момент.
Ми зіграли концерт, після чого я пішла спілкуватися зі слухачами, писати їм побажання на листівках і фотографуватися. Проходить чимало часу, підходить Гліб (Гліб Проців, продюсер та барабанщик гурту — ред.) і каже: «Дана, я не наигрался. Сыграем «Лети»»
Кажу: «В залі 25 чоловік, всі вже пішли, успокойся”. Наступний кадр – ми на сцені, граємо “Лети”. І всім нам радісно.
Класно, коли вмієш себе слухати і коли для тебе схема – нічого не значить. “Пішли не всі, 25 людей ще в залі, а я не награвся. Шоу маст гоу он”.
7
Дивилися “Криминальная Россия”.
8
Це панорама в селі Заліщики. О 7-й ми приїхали в ліс на чек, пам’ятаю, я одразу захотіла нарізати імбир (це і логічно) і організатор передав мені ножа лезом до мене. Я ще пожартувала, що по райдеру в мене сорок ножових. Після чеку нам порадили оглянути Дністер з гори.
В селі ми запитали в перехожого, як проїхати, а він сів з нами і почав проводити екскурсію. В результаті я знаю, де на панорамі розташовані томатні поля, біографію екскурсовода, хто з політиків винний і те, що і раніше знала: які довірливі і зворушливо-беззахисні в нас люди, в душі назавжди діти.
9
Закохалася.
10
Це фото зі зйомок лайв-відео на пісні “Любов” і “Мудра сова” разом з “Громадське Культура” (тепер «Привіт/media & production»). Тоді, два роки назад, я зламала ногу, але через те, що не хотіла сидіти вдома, нога заживала не місяць, а два з половиною. Ми групою жили в будинку майже за Києвом і я щодня з кимось виїжджала: на інтерв’ю, на фотосесію, в “Сільпо”.
Ні до того, ні після того, коли мала дві ноги, — я ніколи більше стільки не встигала. От і на відео, якщо придивитися – я стою на одній нозі. Іноді не витримую і починаю на ній скакати. До першого крику “Даааанааааа!!!” з кущів, де в тіні спостерігала за мною моя група.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ 20 украинских артистов в Instagram
