«Антитіла»: Як провести супер-тур по Україні і залишитись живим

Фронтмен одного з найактивніших гастрольних гуртів України розкриває секрети проведення успішного туру – для чайників

На початку цього року гурт «Антитіла» провів безпрецедентний тур Україною, виступаючи майже щоденно у великих містах і маленьких містечках районного підпорядкування. За півтори місяці вони обігріли своїм «Сонцем» близько сорока населених пунктів. І на цьому не зупинились. Трохи перепочивши, команда вилетіла за океан, щоби засвітити свою нову платівку там.

Напередодні великого концерту в Києві, що стане фінальним шоу «Сонце-туру», Karabas Live зустрівся зі спікером колективу і його фронтменом Тарасом Тополею і з’ясував низку важливих питань, що стосуються концертного бізнесу в Україні. Чи можна молодому гурту замахуватись на всеукраїнський тур, чи можливо гастролювати лише Україною і як провести якісне турне, не прогорівши на ньому – ось деякі з них.

Ми структурували бесіду за пунктами для полегшення читання.

Як провести велике турне в Україні без збитку для себе

— «Антитіла» — перший на моїй пам’яті український гурт, який провів такий масштабний тур Україною в такий короткий термін. Причому ви відвідали маленькі містечки, куди раніше не заглядав ніхто із наших топ-артистів. Чи не боялися ви, що там не зможуть виконати умови вашого технічного райдеру? І взагалі, наскільки вередливі ви у райдерах?

Я справді не пам’ятаю українських гуртів, які робили би такі масштабні тури. Багато колективів обмежуються обласними центрами і бояться виїжджати за територію свого ареалу. Тому що є певні об’єктивні обставини – зокрема, мала відвідуваність концертів. У нас цей тур став можливим по ряду причин.

1. Працюйте з перевіреними професіоналами

Перше – це команда, яка працювала над цим туром. Його робив наш клавішник Сергій Вусик, який централізовано працював з організаторами на місцях. Разом з ним працювала Олена Дубовицька зі своїм чоловіком. Вони вписалися в усю цю історію, маючи певний досвід. Вони професіонали, ми давно співпрацюємо і дуже задоволені.

2. Ретельно прораховуйте затрати і контролюйте організацію на місцях

Готуючи тур, треба все ретельно прорахувати. Він не має бути збитковим. Затрати плюс-мінус однакові в кожному з міст. Треба щільно співпрацювати з організаторами на місцях, щоб розуміти попит на твою музику.

Коли все прораховано і ти розумієш, що виходиш в нуль, – і більше того, можеш отримати прибуток, – тоді починаєш розправляти крила. Тоді можеш взяти хороше світло, звук, дозволити собі хорошу рекламну кампанію. Це все має значення, тому що ці нюанси потім виражаються в кількості людей на концерті. І «Антитіла» підходять до цього дуже відповідально. В цьому турі майже всюди був максимальний набір світла і десь відсотків на 70% ми їздили зі «своїм» орендованим звуком.

Історія з турами досить непроста, але ми відважуємося – і це дає свій результат. По-перше, з кожним таким туром ми набираємо сценічний досвід. По-друге, команда набирає досвід організації. Ну а найголовніше – те, що ми виховуємо в людей культуру походів на українських артистів.

Зараз є очевидним, що «Антитіла» можуть без проблем зібрати тисячі в Тернополі, Франківську, Львові, Луцьку чи Рівному. Це не якийсь виняток: багато україномовних артистів можуть зробити те саме. Але коли ми вирушаємо за цю межу україномовності — на південь і схід від центру, – там починаються питання. Так от я можу сказати, що в «Антитіл» питань вже нема 🙂 Ми збираємо тисячі в Харкові, Дніпрі. Цього року ми взяли Одесу – 800 людей прийшли до нас на концерт в Філармонію. 700 людей в Миколаєві, більше 800 людей – в Херсоні. Тобто по суті, всі ті зали були майже заповнені людьми.

Тур на Сході був для нас не стільки комерційною, скільки благодійною акцією. Ми нічого не заробили. Ми просто хочемо, щоб люди знали: ніхто не оминає ні Схід, ні Південь, ні Північ

3. Набирайтесь досвіду на своїх помилках і формуйте концертні традиції

До чого я це веду – от саме в таких містах культуру походу на україномовних артистів треба виховувати. Коли ми приїжджаємо в Маріуполь, Покровськ, Сєвєродонецьк, Краматорськ, – там ситуація гірша по відвідуванню. Там люди звикли, що є «Океан Ельзи», «Бумбокс» і все. Тепер сюди додалися «Антитіла». І я бачу, наскільки людям потрібна українська музика.

Тур на Сході був для нас не стільки комерційною, скільки благодійною акцією. Наші організатори на місцях вийшли в нуль – і добре. Ми самі нічого не заробили. І більше скажу – ми не планували там заробити. Ми хочемо, щоб люди звикли, що ніхто не оминає ні Схід, ні Південь, ні Північ, що приїжджають як російськомовні артисти, так і україномовні – і це нормально. І нормально планувати, що наступної весни хтось приїде – і можна збиратися компанією і йти на цього артиста.

Тому метою нашого туру було й сформувати певні концертні традиції. Здебільшого на Сході і на Півдні. І я бачу, що в нас непогано виходить.

— Це справжній прецедент: «Антитіла» показали, що можна гастролювати лише Україною – тут є де розвернутись і непогано себе почувати.

Так. В української поп- і рок-сцени є певні традиції, які заважали розвиватися саме українському концертному бізнесу. Якщо коротко – ми дивилися на Росію. Українські артисти старшого покоління – «ВВ» та інші – стали зірками спочатку в Росії. Вони звикли, що в них є великий простір для концертів, а тут цей простір закрився – і що робити? З «Антитілами» по-іншому. Ми почали відкривати для себе таку можливість у 2013-му, а в 2014-му самі її закрили. В нас не було запасного варіанту, тому ми з самого спочатку думали про Україну як основний гастрольний майданчик.

Коли артист їде на Схід і співає українською мовою – для мене і для гурту «Антитіла» це маленька перемога

Останні роки ситуація міняється – наші топ-артисти все більше їздять Україною. Але хотілося б, щоб такі «всеукраїнські» тури могли дозволити собі якомога більше артистів. Особливо якщо ми говоримо про гурти. Привезти сольного виконавця або бойз-бенд в райцентр – це зовсім інша історія, інша затратна частина і логістика. Групу привезти набагато важче, а квиток коштує приблизно стільки ж, як на сольного артиста.

4. Набирайте і зміцнюйте свою фан-базу

— Що треба робити молодому гуртові, щоб такі тури стали для нього дійсністю? Окрім вищезазначеного?

Треба системно працювати, писати пісні і постійно бути присутнім в ефірі радіо, ТВ і в інтернеті. Збирати і зміцнювати свою фан-базу. Бо «з кондачка» такі тури не беруться. Це є певний результат довгого процесу, але все це можливо. Наразі такі тури можуть дозволити собі – виносимо за лапки «Океан Ельзи» (це зовсім інший – стадіонний – рівень) – «Бумбокс», The Hardkiss і «Антитіла». І виключно україномовний гурт серед них – лише «Антитіла». Я акцентую на цьому увагу, тому що мовне питання важливе, особливо коли ми говоримо про тури загальнонаціонального масштабу. Коли артист їде на Схід і співає українською мовою – для мене і для гурту «Антитіла» це маленька перемога.

5. Возіть з собою все своє і готуйтесь до відсутності комфорту

— Якщо артист возить із собою світло й звук, йому потрібно, щоб на місці були – мінімум – міцна сцена і електромережа, яка б витримала навантаження…

Наші Будинки культури – це тема для окремого інтерв’ю. Вони не пристосовані для великих концертів. Сучасна індустрія розваг в районних центрах – часом справжній треш. Найсильніше враження від стану туалетів. Вони не ремонтуються – а здається, що й не прибираються – роками. В деяких місцях немає туалетів для артистів і потрібно ходити в загальний з глядачами. Сцена, апарат в жахливому стані. Немає достатньо потужної електрики. З акустичними концертами ще можна виступати, з електричними – ні. Це окрема складна тема для обговорювання із залученням Міністерства культури. В мене є план, як можна зробити гарно, красиво. Сподіваюся, ми ще повернемося до цього.

Фізичну втому можна пережити. Психологічна переноситься важче. 5 людей в одному просторі протягом двох місяців – це дуже складно. Але ми не перестріляли один одного – і досвід тримали

6. Не вередуйте в побутовому райдері

Щодо технічного райдеру. Ми намагаємось все тримати під своїм контролем і возити світло й звук з собою. Наш звукорежисер постійно контактує з організаторами на місцях, і коли гурт приїжджає, ми вже знаємо, на що розраховувати.

Стосовно побутового райдеру – ми взагалі меганевибагливі. Є один нюанс – у нас один вегетаріанець в команді. Але знову ж таки – ніколи не проблема зробити кашу, чи картоплю, чи салат без м’яса. В гримерці повинна бути питна вода, іноді алкоголь за бажанням, кава, чай – це все. Головне, щоб був особистий простір для групи, щоб не бігав ніхто з чужих людей і щоб була температура нормальна для існування – не дуже холодно, і не дуже жарко.

— Я нарахувала, що в березні ви дали 26 електричних концертів плюс 3 акустичних. Всього 29 протягом місяця – це ж справжній рекорд.

Так, ми грали ще в рамках зустрічей зі студентами. Коли дивишся концертний графік – це лише частина айсбергу. Під ним підстрочним тестом йде графік зустрічей в рамках проекту U-Report (проект фонду ЮНІСЕФ) зі студентами. Ця історія почалася ще 18 січня. Я їздив по країні – іноді з музикантами, іноді один з гітарою. Ми зустрічалися зі студентами в актових залах, говорили, час від часу щось співали. Я тоді сім’ї взагалі майже не бачив, такий був щільний графік. Ввечері концерт «Антитіл» — а в обід в тому ж місті зустріч зі студентами.

— А про що говорили?

Про різне. Тема в нас була «Наше майбутнє в Україні», але ставили різні питання. Ми не обмежували теми – питали й про особисте, і про музику, про плани. Так от в рамках цих студентських зустрічей ми ще давали акустичні концерти. Виступали, співали те, що просили. Так що бувало в день і по два концерти 🙂

7. Виховуйте в собі психічну і фізичну стійкість

— Як ви взагалі виживали в цьому турі? Це ж таке навантаження – не тільки фізичне, але й психологічне!

Вижити можна 🙂 Єдина проблема – це коли починали хворіти. Але не зважаючи на хвороби – а це ж були лютий-березень, ми нічого не відміняли. Є концерт – треба виходити і співати.

Фізичну втому можна пережити. Психологічна переноситься важче. Я інтроверт, але в рамках моєї діяльності навколо мене постійно маса людей. Маса інформації, контактів, розмов – це виснажує. І хлопцям важко. Психологічно важко навіть постійно бути п’яти людям разом протягом місяця-двох. Плюс якісь проблеми на місцях. Були неврози, але якось ми вижили. Один одного не перестріляли і досвід отримали.

Після кожного концерту ми спілкуємось, фотографуємось і даємо автографи всім бажаючим. До останньої людини. Тобто в нас півтори години концерт – і ще півтори години ми спілкуємось

8. Поважайте свою публіку

— Мабуть, для інтроверта вся ця метушня в десятки разів складніше сприймається…

Є ще один нюанс. Ми поважаємо і віддаємо належне людям, які приходять на наші концерти. Найцінніше, що є у артиста – це люди, які приходять до нього. Тому завжди зі сцени ми дякуємо їм за те, що вони дарують нам, по суті свій вечір. Саме тому після кожного концерту ми спілкуємось, фотографуємось і даємо автографи всім бажаючим. До останньої людини. Зазвичай це по 300-400 людей кожного разу.

Тобто в нас півтори години концерт – і ще півтори години ми спілкуємось. Це виснажує. Але ми розуміємо, наскільки це важливо для них. Кожен підходить, обіймає, просить стати так, посміхнутися, хоче щось запитати. В цьому турі було тільки одне виключення – в Трускавці прийшло багато людей, але ми не змогли зробити автограф-сесію, тому що треба було терміново їхати до Львову.

— У вас навіть на одному з концертів вийшов на сцену хлопець і освідчився в коханні своїй дівчині!

Таке буває часто 🙂 І не тільки у нас. Хлопці хочуть, щоби цей момент запам’ятався. Кілька разів ми відмовляли, коли бачили вагання. Не хочеться ризикувати, щоб все не обернулося епічним фейлом. А от якщо хлопець пише, що «точно впевнений, я її люблю, вона мене любить, все окей», — чому ні? Це дуже романтично. Ті освічення, що в нас були, всі були щасливими.

— А чи є у вас якісь ритуали перед виходом на сцену?

Є один 🙂 Перед туром гарно відпрацювати всі пісні, щоб людям було приємно слухати. Є ще одне – це не ритуал, а правило: треба спати гарно і багато, якщо виходить. Тому що це все, про що ми говорили, воно виснажує, а відновлення в першу чергу – це хороший сон. І в турі, коли є можливість, я намагаюся спати – лягати раніше і спати довго. Хоча не завжди виходить.

9. Вірте в себе

— Після цього туру що б ви могли сказати тим виконавцям, які говорять, що в цій країні нема де виступати?

Бути настирливими і вірити в себе. Треба розуміти таку штуку, що «Антитіла» не відразу почали збирати повні зали. В нас були історії, коли ми приїжджали в якесь місто, а приходило 45-50 людей. Потрібно не боятися цього і приїжджати. Навіть якщо в мінус, навіть якщо ви тільки відбили затрати на дорогу – їхати і привозити себе. Можливо, це сакральна така штука, – але місто потрібно «зарядити» собою в певний час. Можливо, не з першого, не з другого, але з третього разу люди прийдуть. Звичайно, це повинно супроводжуватися системною роботою, хорошими піснями, промо і хорошою творчою активністю. Якщо не їздити і не виступати – нічого не буде.

«Антитіла» розпочали зовсім іншу історію. Ми привезли до Америки програму на півтори години з піснями, в яких немає нічого народного чи фолькового. І їм сподобалось!

10. Пишіть хороші пісні і світіться в медійному просторі

В нас є така псевдо-елітарна культура, така фейсбучна тусовочка, яка не вилазить за межі клубів Atlas і Sentrum. Вони збирають свої 200-300 людей, роблять масу красивих фотографій – і ніколи в житті не виїжджають за межі міста Києва. Цей шлях приречений. Хіба що люди займаються музикою як хобі. А якщо це системна робота, якщо це те, з чого артист живе, то Київ – це не вся Україна. Треба їхати і відчувати людей.

— В середині травня ви відіграли перше турне по Сполучених Штатах. Скільки було концертів і де?

7 концертів – в таких містах, як Сієтл, Ванкувер, Далас, Х’юстон, Нью-Йорк. Це не була експансія за кордон – просто концерти для українців США і Канади. У нас вже є досвід таких виступів – минулого року нас гарно приймали і в Нью-Йорку, і в Торонто. Ми самі вражені, і організатори були вражені таким великим попитом на український рок. Бо здебільшого вони привозили щось з домішками «фольку» — виконавців, які мають народні мотиви в творчості.

«Безкоштовні» концерти в Києві нам не цікаві. Тому що це не дуже хороша практика. Це як скачувати піратську музику з інтернету

«Антитіла» розпочали зовсім іншу історію. Ми привезли програму на півтори години з піснями, в яких немає нічого народного, але є сучасна українська музика. І їм сподобалось. Навіть тим, хто народився в Америці і ніколи не був в Україні, але любить українську культуру.

І після того організатори на місцях перестали боятись. Цей наш американський тур організовував з України Євгеній Антипенко. Організатори на місцях несуть певні фінансові ризики, але сам факт, що вони готові оплачувати наш гонорар, свідчить про те, що є попит – і вони знають, що люди прийдуть. Я думаю, що це початок нашої історії «там» і будь-які наші майбутні українські тури будуть завершуватися американськими гастролями. І – побачиш – все буде ще завершуватися європейськими гастролями! Це 100%.

— А концерт 25 травня в Києві – це фінальний виступ на який період часу?

Ми підемо на великі канікули. «Антитіл» зараз трохи забагато 🙂 Ми майже на всіх літніх фестивалях. Якби ми погодились на запропоноване місце в лайн-апі, були б навіть на тих фестивалях, де нас не заявлено. Наприклад, Zaxidfest хотів, щоб ми приїхали. Але ми домовились, що продовжимо переговори про виступ вже наступного року.

Atlas Weekend пропонував різні варіанти, але вони нас не дуже влаштовували. Ми мали виступати в «безкоштовний» день – за гонорар, але з вільним доступом. А «безкоштовні» концерти в Києві нам не дуже цікаві. Це як скачувати піратську музику з інтернету. Пізніше були й інші пропозиції, вони дійсно намагалися знайти компромісний для обох сторін варіант. Але нам здалось, що для «Антитіл» це краще перенести на рік вперед.

— Незвичне ж ви місце для фіналу вибрали…

Ми довго вибирали майданчик для концерту. Ми весь час робили наші фінальні концерти турів у Києві на закритих майданчиках. І цього разу ми прийшли дивитись ще один – КВЦ Парковий. Зайшли туди – ну, ніби нічого, ніби можна. А коли вийшли на дах, зрозуміли – ось воно! Саме тут ми будемо робити свій фінал! Там неймовірно круто – неймовірний вид на лівий берег, на Дніпро. Кручі правого берега з іншого боку. Свіже повітря. Ну й в принципі, там атмосфера опен-ейру. До нас там вже виступали декілька артистів – Іван Дорн, закордонні діджеї.

Ми поставимо круту сцену. Якісне світло, 100 кВт звуку. Обладнаємо майданчик – буде і фан-зона, і лаунж-зона, і столики. Тобто для кожної категорії людей буде можливість замовити квитки по бажанню. Ну і звичайно, програма. Ми зіграємо альбом «Сонце» — вперше в Києві. І пісні з попередніх альбомів.

Ми працювали над цим концертом протягом всього туру, щоб вразити людей. І це обов’язково станеться. Є маса причин, чому треба бути там. Думаю, що більше «Сонце» в такому масштабі – від і до – «Антитіла» вже не зіграють. Це остання можливість почути його наживо.

Фотографії — Helen Bozhko

Виступ «Антитіл» відбудеться 25 травня в КВЦ «Парковий» (Вертолітний майданчик).