Андрій Зоін: «Для тих, хто їде на Re$publica, музика – не головне»
3 264
Організатор музичного стріт-арт фестивалю в Кам`янці-Подільському – про рок у фортеці, мрії про Стінга, не виплачені гонорари та стосунки з Боричевським
Говоримо «Re$publica», розуміємо «Андрій Зоін». Завдяки Facebook у багатьох музичний стріт-арт фестиваль у Кам`янці-Подільському асоціюється з його харизматичним організатором. Їдкі та гострі коментарі Зоіна можна знайти чи не під будь-яким більш-менш помітним постом про музику. При цьому Андрію вдається залишатися загадковою фігурою. Мало хто знає, що наприкінці 90-х він грав у відомому рок-гурті, а потім працював діджеєм в Іспанії. І що прізвище у нього несправжнє, насправді він — Андрій Захарко.
І все ж фестиваль для Зоіна куди важливіший за активність у соцмережах. 1-3 вересня Re$publica відбудеться в Кам`янці-Подільському вже всьоме. Як і завжди, зароблені на ньому фінанси підуть на розвиток мистецьких ініціатив у місті.
Зідзвонюємося з Андрієм в інтернеті. Про історію фесту, його лайнап, гонорари артистів та небезпечні мури фортеці «фейсбучний тролль» розповідає спокійним, зваженим і навіть дещо флегматичним тоном. Хтозна – може, він там в цей час у костюмі мавпи з минулорічного фесту…
«Після фестивалів залишав у місті сліди від свого балону»
Re$publica – це музичний стріт-арт фестиваль. Що для вас важать ці два явища – музика та вуличне мистецтво?
Музика важить багато, бо в мене музична освіта за класом контрабаса. Я ж раніше грав у гурті «Мотор`ролла» (Захарко долучився до команди у 1997 році; «Мотор`ролла» стала першим українським гуртом із власним діджеєм у складі – ред.).
Не секрет, що музикою на фестивалі ми заробляємо гроші на реалізацію проектів вуличного мистецтва у Кам`янці-Подільському. Графіті були нашим протестом проти захоплення міського простору. Коли я повернувся до міста з Мадрида, то не впізнав його: усюди приватна територія, готелі, кафе, парковки. Наші художники розписують стіну муралом, людина дивиться на нього і автоматом починає цікавитися, кому ж ця стіна належить.
Ви самі колись «бомбили»?
Завжди трохи малював. Після другого та третього фестивалю залишив у місті кілька слідів від свого балону.
Який стріт-арт проект буде реалізовано в рамках Re$publica 2017?
Насправді ми вже потроху відходимо від концепції створення муралів, бо малювання графіті перетворилося на мейнстрім. Зараз нам цікавіше виїжджати у невеликі міста чи села і розписувати там зупинки. Або виділяти зароблені на фесті гроші на міський активізм: влаштовувати художні пленери, видавати книжки вуличних поетів.
За 10 років до створення Re$publica ви працювали на фестивалі «Червона Рута». Чому вас навчив цей досвід?
Наприкінці 90-х в Україні не було кращого фестивалю, ніж «Червона Рута». У 97-му ми із «Мотор`ролла» вибороли на ньому третє місце в категорії «Рок-музика». А вже за рік я працював менеджером фесту – «вдягав» артистів та шукав партнерів. Тоді мені було набагато простіше шукати їх, ніж зараз для Re$publica. Хоча, здавалося б, 1998 рік – на дворі криза…
На початку 2000-х ви емігрували до Іспанії.
2000-й взагалі був дуже дивним роком – купу всього зникло і позакривалося. От і мені захотілося перезавантажитися. Спочатку думав перебратися до Праги – щоб виїхати із України до Чехії, віза не була потрібна. Але потім подзвонив знайомий і запросив до Мадрида, бо там тепло і кайфово. Коли приїхав туди із діджейським пультом, на мене дивилися як на ненормального. За півроку знайшов клуб, де ставив музику як резидент, хоча ще зовсім не знав іспанської.
Зоін – це ж псевдонім?
Він причепився до мене випадково. В Києві у рок-тусівці мене знали за іншою «кличкою». Але коли пішов із «Мотор`ролли» і захопився електронною музикою, вирішив, що треба вигадати щось нове. У мене мати Зоя, тому став Зоіним. Не думав, що так ним і лишуся.
«Всі думали, що у фортеці місце лише Середньовіччю»
У 2010-му ви повертаєтеся до рідного Кам`янця-Подільського із ідеєю власного фестивалю. Чому вирішили робити Re$publica саме там і саме у фортеці?
У Кам`янці на моїй пам`яті ніколи не відбувалося нічого цікавого з музичної точки зору. До того ж, мене завжди засмучувало, що молодь виїжджає звідти у великі міста. Захотілося змінити ситуацію.
У фортеці простіше продавати квитки. Заходиш і купуєш! Не потрібно огороджувати територію фестивалю парканом (Сміється)
Кілька років тому Re$publica могла переїхати із фортеці, але ви все ж втримали за собою це місце. Як це вдалося?
Довгий час багатьом здавалося, що фортеця не пристосована для рок-музики, що в ній місце лише лицарям і суцільному Середньовіччю. Ми змогли довести, що це не так.
Щоправда, довелося іти на компроміси. З часом вивели всі важкі гурти за фортецю на окрему сцену на валах. Люди думали, що гучний звук руйнує стіни. Всередині залишили майданчик зі спокійною музикою — «Арт-двір».
Як до фестивалю ставиться влада Кам`янця-Подільського?
Влада міста чудово розуміє, що фестиваль – це притік грошей і туристів. Інша справа, що там є різні люди. Одним подобається те, що ми робимо, іншим – ні. Доводиться шукати друзів і остерігатися ворогів. Це типова доля будь-якого фестивалю, що проводиться в місті. Заздрю організаторам, які роблять фести десь у полі чи на березі моря.
До того ж, дирекція самої фортеці постійно змінюється. Тільки порозумівся із одним – його вже прибрали і поставили іншого. Але загалом проблем немає. Місто зацікавлене приймати гостей.
«Багатьом цікавіше іти на гурт, який вони бачили в телевізорі»
На минулорічній Re$publica я зустрів чимало людей, музичний смак яких ніби застряг на початку 2000-х. У вас не виникало такого відчуття? Чи не плануєте якось просвітлювати свою аудиторію?
Так можна сказати не лише про аудиторію Re$publica, а й про більшість слухачів по всій Україні. Влаштувати концерт сучасного актуального гурту із Європи так, щоб відбити витрати, можна хіба в Києві.
Ми ж починали як панк-фестиваль, тому до нас досі приїжджають багато панків. Можна від них відхреститися, але навіщо? Зараз робимо декілька різних сцен для різних категорій слухачів. У нас є, наприклад, згадуваний «Арт-двір», де виступають інді-музиканти. Але з власного досвіду скажу, що людям цікавіше піти на гурт, який вони сотні разів бачили в телевізорі, ніж відкривати для себе нове. Нічого, за рік-два ситуація повинна змінитися.
Важких гуртів в лайнапі Re$publica найбільше. Як думаєте, чому українська фестивальна публіка так повально фанатіє від них?
Мені важко це зрозуміти, бо я виїхав із України у 2000-му і повернувся через 10 років. За цей час тут з`явився ТОЛ – знакова команда для українського важкого року. І всі почали його слухати. Логічно, що аудиторія таких гуртів – молодь 18-23 років, якій нічого не вартує зірватися і поїхати на фест. Відповідно, більш вибаглива музика цікавить більш дорослих людей.
Взагалі ж музика для більшості тих, хто їде на Re$publica – не головне. Нас спочатку це дуже дивувало, а потім ми зрозуміли, що люди більше хочуть подивитися місто і потусуватися. Саме тому поки не стрибаємо вище голови і не веземо на Re$publica суперкруті команди. А ще через те, що у нас обмежена територія перед сценою. Уявімо, що ми веземо Guano Apes, а місця на головній сцені – на 3000 людей. Виникла б аварійна ситуація, довелося б знімати людей із валів. Підвищувати ціну на квитки? Так у нас же antimoney fest! Тому поки шукаємо золоту середину.
А ви самі на якій музиці росли?
Зараз мені подобається те, що грає у нас на «Арт-дворі». А ріс я на важкій музиці, бо 73-го року народження. Слухав The Clash і Metallica, потім був період російського року, а після зацікавився електронікою.
Електронну сцену на фестивалі не плануєте?
Хотілося б зробити, але у нас обмеження виступів за часом до 23:00. Давайте не забувати, що це фестиваль у місті. Після одинадцятої ночі можемо робити концерти лише у тунелях, куди влізає не дуже багато людей. Можливо, плануватимемо такі виступи в «Арт-дворі».
«80% аудиторії на Стінга просто не доїде»
Цього року Re$publica разом із німецьким фестивалем BRN створила освітній проект Music Factory. Музиканти України та Німеччини брали участь у спільних воркшопах і навіть писали разом пісні. Як це проявиться в цьогорічному лайнапі?
Проект направлений на підтримку молодих маловідомих музикантів. Причому ми не могли запрошувати в нього гурти повним складом: звідкись брали гітариста, звідкись – барабанника. 8 українців і 8 німців вчилися просувати музику в інтернеті, поводитися на сцені та й просто тусувалися. А потім об`єднувалися в гурти і виступали на BRN зі спільними піснями. Під час Re$publica на них чекає наступна серія воркшопів. А в останній день музиканти представлять спільні композиції в «Арт-дворі».
Цього року ви налагодили співпрацю із фестивалями Pohoda у Словаччині та Metronome у Чехії. Re$publica розігрувала серед підписників у соцмережах квитки на івенти і відправляла туди українські гурти. А який фідбек від закордонних партнерів отримав сам фест?
Насправді закордонні фестивалі зацікавлені у співпраці із нами більше, ніж ми з ними. Уяви, скільки молодих людей дізнаються про них і зможуть поїхати туди після прийняття безвізу! Про які закордонні фестивалі знають у нас? Хіба що про Sziget, бо вони вже третій рік активно працюють над промо в Україні.
Із Чехами ми вже налагодили обмін музикантами. Ми їм – Somali Yacht Club, вони нам – молоду команду, яку анонсуємо найближчим часом. Це тільки початок!
А чому б не «позичити» когось із зіркових лайнапів цих фестивалів? Що для цього потрібно?
Тут багато нюансів, частково про них я вже розповів. Можу ще додати, що у Кам`янці-Подільскому, як і в багатьох невеликих містах, існує проблема логістики. Ми із організаторами «Бандерштату», ZaxidFest, Z-Games та інших українських фестивалів навіть зустрічалися з цього приводу із вже колишнім керівником «Укрзалізниці». Ми чудово розуміємо, скільки людей може зібрати той таки Стінг, і знаємо, що 80% публіки, яка збиратиметься на нього, просто не доїде. Нема потягів, а дороги сам розумієш які.
Фестиваль без гучних хедлайнерів – ваша принципова позиція?
Думаю, в наступному році в нас будуть хедлайнери, і достатньо відомі. Але загальна щільність натовпу на всіх сценах, яку ми можемо собі дозволити – 10000 людей. Нам потрібно із цим рахуватися.
Тобто, Re$publica стала заручником ситуації та власної концепції і далі розвиватися вже не зможе?
Правильне запитання. Першопочатково Re$publica замислювалася як пересувний фестиваль, який подорожуватиме містами та ініціюватиме там мистецькі проекти. Але це утопія. Не кожне місто може прийняти фест, та й із владою не всюди легко домовлятися. Тому так і осіли в Кам`янці. Були думки переїжджати, але люди вже звикли до міста, їм тут подобається.
Зараз думаємо над тим, щоб перетворити Re$publica на фестиваль «для своїх» і продавати обмежену кількість квитків. Разом із тим розглядаємо можливість створення нового великого фестивалю, головна сцена якого може прийняти 10-20 тисяч людей. Хочемо проводити його у Хмельницькій або Чернівецькій області.
«Цього року не будемо змушувати людей бігати туди-сюди»
Re$publica 2016 тривала 4 дні, зараз ви повернулися до триденного формату. Чому?
Не лише ми. Нині багато великих фестивалів в Україні скорочують час проведення до трьох днів. У нас не надто велика команда, тому 4 дні виявилися для нас unreal. Минулого року спробували і зрозуміли, що не витягуємо. Ну і питання дат: вересень, у багатьох починається навчання. Влітку можна було б розгулятися на тиждень. Але поки 3 дні для Re$publica – ідеальна формула.
Виходить, і гуртів цього року буде менше?
Минулого року у нас виступили 100 гуртів. А це приблизно 600-700 людей, яких треба годувати, селити і розважати. Цього року в лайнап потрапили 60-70 команд, і це вже значно заощаджує витрати.
Чому ви відмовилися від ще однієї сцени всередині фортеці?
Місце тут ні до чого. Просто минулого року виходило так, що одночасно на декількох сценах виступали гурти для однакової цільової аудиторії. Гурт може зібрати під сценою 1000 людей, а збирає 500. Тому цьогоріч не хочему змушувати людей бігати туди-сюди.
Якою буде безкоштовна сцена біля ратуші?
Якщо минулого року ми привезли туди Віктора Павліка, то цього хочемо ще сильніше вдарити по струнах ностальгії для людей 40-річного віку. Буде багато зірок 90-х: «Аква Віта», «Степ», Юрко Юрченко (Yurcash). Можливо, у них будуть також спільні виступи із деякими молодими музикантами на інших сценах.
Але от місяць тому Кам`янцем пронісся ураган, який пошкодив перекриття сцени. Місцева влада зараз швидко її ремонтує, бо ж попереду ще День незалежності. Сподіваюся, встигнуть все владнати.
За традицією частину музикантів для лайнапу Re$publica ви відбираєте через голосування слухачів у соцмережах. В чому сенс такого інтерактивну?
Це змушує музикантів рухатися, вести активну діяльність в інтернеті. 3-4 гурти завжди проходять за конкурсом, ще стільки ж ми самі щороку зазвичай обираємо поза ним. Завдяки цій ініціативі я колись відкрив для себе Jinjer, цього року – проект Hindu.
«Охорона стоятиме ланцюгом і не пропускатиме в небезпечні зони»
Яка ситуація у 2017-му із наметовими містечками?
Ми повертаємо ще одне наметове містечко біля Вірменського бастіону. Воно функціонувало на фестивалі два роки тому, але потім його закрили на ремонт. Збільшиться кількість душів і туалетів.
Фортеця – специфічний об`єкт із мурами, де є ризик травмуватися. Знаю, що минулого року були навіть летальні випадки. Як ви дотримуватиметеся правил безпеки нині?
З кожним роком ми намагаємося зводити ці ризики до мінімуму. Цього року позначимо стрічками усі небезпечні місця. Спробуємо натягнути на мури захисну сітку (робити це треба обережно, бо фортеця – історичний об`єкт, який не можна пошкодити). Збільшимо кількість охорони, яка стоятиме ланцюгом і не пропускатиме людей у небезпечні зони. Крім того, залишимо охорону у фортеці ще на два дні після фестивалю. Минулого року нещасні випадки траплялися саме із тими, хто залишався з наметами на довше.
Хто несе відповідальність за нещасний випадок, якщо він трапляється на фестивалі?
Якщо на людину впала колонка – винні, без сумніву, організатори. Але якщо хтось в нетверезому стані лізе на схил робити селфі… Можна, звичайно, заборонити на фестивалі алкоголь, але це ж місто – не важко піти в магазин і купити там. Взагалі такі випадки – історія не тільки Re$publica. Вони трапляються майже на кожному українському фестивалі.
«Хочу, щоб Боричевський вів одну зі сцен»
Бюджет минулорічної Re$publica – 2 млн гривень. Наскільки він змінився?
Оскільки цього року в нас менше днів, то менше й бюджет – приблизно 1,5 млн грн. Навіть в найгіршому випадку ми вийдемо «в нуль», в найкращому – заробимо на нові проекти для міста, в най-найкращому матимемо гроші на хедлайнерів для наступного року.
У рубриці «Бюджет фестивальника» ми підрахували, що вартість поїздки на Re$publica сягає 2000-3000 грн. Як ви оцінюєте такий показник?
Це дуже бюджетні ціни. Не можеш винайняти готель? Є наметове містечко! Дорого харчуватися на фестивалі? Іди в магазин!
От мені 44 роки, і я все одно готовий жити у наметі разом із молоддю. Багатьом людям свідомо хочеться кілька днів пожити у треші.
Ви вже сказали, що оплачуєте музикантам дорогу та харчування. А як щодо гонорарів?
Ми не можемо не платити гуртам, які в принципі виступають за гроші. Дзвониш директору, тобі озвучують суму, побутовий і технічний райдер, а ти вирішуєш – влаштовує чи ні. Зрештою, на фестиваль потрапляють 70 гуртів, а перемовини ми ведемо із 300. Деяким доволі відомим гуртам ми відмовили через те, що вважали їхні вимоги завищеними. Якщо і не платимо гонорар, то якимось зовсім вже молодим і маловідомим гуртам.
Таким, як LATEXFAUNA, які минулого року приїхали на фестиваль із 4-5 піснями?
Re$publica була першим фестивалем для LATEXFAUNA. Гонорар ми їм тоді справді не платили, але сьогодні він у них вже є. І доволі непоганий.
А що із розцінками на закордонних гостей?
У випадку закордонних гуртів найбільше лякає навіть не гонорар, а їхній райдер. Інколи туди потрапляють продукти та техніка, які важко знайти в Україні, тому веземо з Польщі.
У Facebook у вас є постійний партнер по шоу у коментарях Сергій Боричевський. Може, його треба теж задіяти якось у фестивалі?
Я взагалі хочу, щоб він вів якусь зі сцен! Думаю, треба віддати йому безкоштовну сцену, де «Аква Віта». Але я так розумію, що він якщо і виїжджає з Києва, то хіба в якийсь Берлін.
Хоча, можливо, люди від Боричевського позасинають. Бо тусовка у Facebook – це все ж таки не основна цільова аудиторія Re$publica.
Ви хоч колись зустрічалися в реальному житті?
Найтісніше ми перетиналися на концерті у клубі Atlas. Він був на першому поверсі, я – на другому. Але так і не зустрілися. Ліньки було спускатися! (Сміється)
Фото: зі сторінок Андрія Зоіна та фестивалю Re$publica у соціальних мережах
