Ярослав Джусь: «Не існує людей із обмеженими можливостями»

3 490

Музикант "Шпилястих кобзарів" – про перший в Україні концерт жестовою мовою

Є люди, які не можуть сприймати цей світ на звук. Сумна правда: ми рідко зважаємо на них, коли говоримо про музику. Як і про те, що такі люди мають право ходити на концерти та виступати на них. Це і хоче довести гурт «Шпилясті кобзарі», творче об`єднання Bandura Style та соціальний проект «Почути».

Наступного тижня музиканти разом із акторами театру міміки та жестів «Райдуга» та за підтримки активістів влаштують Bandura Style Show — перший в Україні великий концерт жестовою мовою. Роблять вони це для того, аби зламати стереотип про людей із особливими потребами в нашій державі, а за тим і познайомити із сучасною музикою на бандурі максимально широке коло слухачів.

Напередодні виступу лідер «Шпилястих…» Ярослав Джусь розповів Karabas Live, чому нечуючі – теж слухачі.

Ярославе, що надихнуло вас та «Шпилястих кобзарів» на такий проект?

Якось мені випала нагода побувати на вечорі поезії жестовою мовою. Було незвично і цікаво спостерігати за виконанням віршів у такий спосіб.

У заході брала участь поетеса Оксана Боровець, наша арт-директорка. Вона познайомила мене і хлопців із Олександрою Смірновою, авторкою соціального проекту «Почути». У ньому українські поети читають на відео свої вірші жестовою мовою. Саша запропонувала зробити разом щось музичне у такому форматі. Ми погодилися, адже любимо експериментувати — поєднувати музику на бандурі із літературою, кіно. Так і народився задум Bandura Style Show – великого концерту жестовою мовою.

Саша взялася за пошук жестових виконавців, запросила сертифікованого перекладача жестовою мовою для постановки номерів. Ми із Bandura Style займалися музичним оформленням шоу, підготовкою сценарію. І, звичайно, вчили пісні жестовою мовою.

Ви працювали із жестовим перекладачем Наталією Кравцовою. Чому вона вас навчила?

Мабуть, найголовніша навичка під час вивчення жестової мови – уважність. Адже найменший невірний рух здатний кардинально змінити значення слова. Тому треба фокусуватися на деталях, звертати уваги на непомітні на перший погляд речі.

Що нового «Шпилясті кобзарі» дізналися про людей із обмеженими можливостями слуху? Які їхні музичні вподобання?

Не існує людей із обмеженими можливостями слуху. Є слабочуючі, нечуючі люди. Вони мають право на таке ж культурне життя, як і всі решта. І музику вони люблять таку саму, як і всі. Просто сприймають її інакшим способом – за допомогою вібрацій або візуально.

Наш гурт хоче створити відкритий музичний простір для усіх без винятку. «Почути чи ні?» — обирати людина повинна самостійно, не зважаючи на свої можливості та обставини. Право на вибір – ось про що ми думали, коли захотіли організувати інклюзивний концерт.

Як до проекту долучилися актори театру міміки та жестів «Райдуга»?

З Ігорем Маліком і Григорієм Гуком нас познайомила Саша із «Почути». Театр «Райдуга» — єдиний в Україні, де працюють слабочуючі на нечуючі актори.

Для виконання пісень жестовою мовою замало просто її знати. Потрібно володіти пластикою, мати артистичність. У Ігоря та Гриші ці навички є.

Хлопці люблять сучасну музику і відкриті до творчих експериментів так само, як і ми. Ігор співає жестовою мовою в Культурному центрі УТОГ. Гриша – неодноразовий переможець конкурсів жестової пісні, в інтернеті можна знайти відео із його виступами.

На репетиціях Bandura Style Show

Як виглядали ваші репетиції з Ігорем та Григорієм?

Зазвичай жестові пісні виконують під фонограму. Артисти вивчають послідовність жестів, звіряючись із текстом. Також стежать за мімікою інших виконавців, вловлюють вібрації тощо.

До Bandura Style Show ми готувалися інакше. Деякі пісні «Шпилясті кобзарі» виконують в акустиці, що вимагало особливої чутливості до ритму.

Пісня «У неділю ранесенько» — це реггі-дабстеп зі швидкою начиткою. Ми були вражені, наскільки віртуозно Гриша виконує цю частину. І навпаки, наскільки витончено виглядають жести акторів у композиції «Бандуристе, орле сизий». Це треба бачити наживо!

Три роки тому співачка Ліка Бугайова випустила кліп «Fly Away» жестовою мовою. Ви його бачили? Чи знаєте інших українських музикантів, які до неї зверталися?

Звісно, бачили! Ольга Цибульська виконувала жестовою «Колискову», співачка Юлія Войс співпрацювала із УТОГ. Цікавий мікс жестової та української мови у своїй колядці зробила Ніка Прохорчук. Всі ці приклади доводять, що співати жестовою мовою нескладно.

Чи надихалися «Шпилясті кобзарі» подібними проектами за кордоном?

Звичайно, ми переглядали відео із концертів закордонних жестових музикантів. Достатньо подивитися виступи хоча б Amber Gallowey Gallego – це щось неймовірне.

В Європі та в інших країнах виступати із жестовою мовою – поширена практика, яка ні в кого не викликає подиву. Про Україну так поки що не скажеш. Чи вийде у нас змінити ситуацію, буде видно після 25 травня.

Можна чекати від вас на нові концерти для людей із особливими потребами? Чому б вашому гурту не вшанувати традицію незрячих бандуристів?

І «Шпилястих», і мене особисто часто запрошують до соціальних проектів. Днями якраз брали участь у презентації видання «Українські менестрелі», яке вийшло шрифтом Брайля.

В Україні із музикою для незрячих є певні труднощі. Незрячі діти досі вчаться грати за нотами 60-70-х років, адже з часів незалежності нових таких підручників і посібників шрифтом Брайля не виходило. Але завдяки подібним ініціативам справа повинна зрушити з місця.

Ваш проект Bandura Style популяризує сучасну музику на бандурі. Чим іще дивуватимете слухачів найближчим часом?

Насправді всі ідеї у нас з`являються спонтанно. Ось напередодні «Євробачення» ми з Мариною Круть сіли і записали кавер на «Time» O.Torvald. Женя Галич зацінив.

Зараз всі наші сили направлені на підготовку до Bandura Style Show. Днями запускаємо в соцмережах флешмоб #бандурацекруто: просимо колег і друзів зізнатися у любові до бандури на відео.

На майбутнє у нас ще багато ідей, намагатимемося втілити усе заплановане. Тож стежте за новинами від нас на Facebook. Адже бандура – це дійсно круто!