15 принципів Олега Собчука

Лідер гурту СКАЙ розповів Karabas Live про те, що може назвати своїми власними принципами і переконаннями

*        *        *

Нам дійсно цікаво, що думають наші слухачі. Тому що – а для кого ми взагалі граємо? Я мушу в кінці концерту бачити радісні очі людей. Це результат моєї роботи, яку я люблю. Такі речі надихають на те, щоб творити, їздити і виступати. Це саме те, для чого ми виходимо на сцену.

Я ніколи не мав жодних сумнівів у тому, чим хочу займатися. З самого початку знав, що хочу стати музикантом. Коли виходиш на сцену, чуєш аплодисменти, — це наркотик, це заводить, заради цього варто жити і творити. Коли чуєш, як хтось в метро чи просто на вулиці співає твою пісню під гітару – ось це круто, це найкраща нагорода.

На початку 2000-х я був торговим представником — продавав «Мівіну». Ви не уявляєте, як я тоді себе ламав! Проте ця робота загартували мене. Відтоді я точно знаю, на що здатний. Коли ти змушений робити те, що тобі не подобається, – такі речі загартовують. Головне, щоб це не тривало все життя.

Я добре сприймаю об ’ єктивну критику. Мені цікаво, чи сподобалась людині пісня, а якщо не сподобалась – чим саме не сподобалась. Критика повинна бути конструктивною і допомагати ставати краще.

Рок-н-рол може бути просто розвагою чи нести в собі якийсь меседж. Є купа гуртів, для яких рок-н-рол – це додаток до sex & drugs. Sex Pistols взагалі все було по барабану. Їхній меседж суттєво відрізнявся від меседжу U2 – наприклад. Рок може бути різним. І ми своєю музикою намагаємось не тільки розважати, а й спонукати задуматись над деякими важливими речами.

Найголовніший гурт, який на мене вплинув – це U2. Коли в 1993-му році я почув їх альбом «Joshua Tree», я відраз у переключився з Roxette на U2. Це був рок-н-рол, але абсолютно інакший, ніж я слухав до того. Такий рок-н-рол не лише дає розвагу, в ньому є конкретний соціальний меседж. Енергетично ця музика несе в собі дуже багато доброї, світлої енергії. Тому я в липні нарешті вперше лечу в Амстердам на їхній концерт. Ура!

Як можна музиканту не бути меломаном? Як можна грати музику, якщо її не любиш? Так, я вважаю себе меломаном. В мене нема колекції записів на платівках чи дисках, але я намагаюсь літати на концерти улюблених гуртів, коли вони виступають десь поряд. Коли ми були в Сіетлі, мені хотілося цілувати землю – десь тут ходили Курт Кобейн і Едді Ведер!

Зрада своїм принципам – чи не найгірше, що може трапитись з людиною. Я молюся, щоб зі мною не трапилось такого. Тому що, коли ти починаєш йти проти власних правил, проти своєї совісті – це дуже погано. Втрачаючи принципи, точку опори в житті, людина втрачає себе. Незважаючи на помилки, головне робити правильні висновки. Так як помиляються всі.

Мій ідеальний відпочинок – я в навушниках на велосипеді в Карпатах влітку. Або сам, або з компанією, або з сім ’ єю десь на відпочинку на морі. Або просто лежу наодинці і в тиші, з вимкнутим телефоном і улюбленою книгою. Мені таке потрібно хоча би 30 хвилин на день. Це дуже допомагає відновити баланс.

Мій найгірший кошмар – ситуація, коли би довелося робити вибір між своїми пріоритетами та ситуацією. Наприклад, обирати між сім’єю та музикою. Це жахливі речі для мене. Молюся, щоб цього ніколи не сталося.

Мені однозначно не подобається культура вживання матюків. Якщо ми говоримо про жарти і анекдоти, інколи вони можуть звучати смішно, але в більшості випадків без них можна обійтися. Хоча я сам не ідеальний. Щоб не матюкатись, треба говорити чистою українською мовою – в ній немає матюків. Тому вона прекрасна. Вони всі запозичені – більшістю з російської.

Я хотів би, щоб був мир. Щоб не було війни і українські музиканти могли вільно гастролювати в Росії, а російські в Україні. Але зараз на Cході йде справжня війна. І той, хто був там і бачив це на власні очі, зараз в Росію виступати не поїде точно. Нелогічно зараз це. І не потрібно. Поважаю наших мужніх захисників. Молюся, щоб швидше закінчилася ця війна і усі повернулися додому живі та здорові.

На переломному етапі, який зараз є, нам потрібно бути мудрими і рішучими, а не лише емоційними. Тільки так ми зможемо швидко відійти від минулого і досягти омріяної цілі.

Я змалечку вболівав за «Динамо» (Київ). А як інакше, коли вся родина – батько й дід – захоплювалась «золотим» складом – де були Блохін, Заваров, Бєланов!.. Тож для мене було великою честю записати пісню «Ми – це Динамо, Динамо – це ми», яка зараз лунає на «Олімпійському», коли «Динамо» виходить на поле. Мій тато дуже щасливий, що цю пісню написав його син.

Я переконаний, що людина приходить у світ, щоб змінити його на краще. І маю надію, що ми – СКАЙ – це робимо.

Великий сольний концерт гурту СКАЙ в рамках всеукраїнського туру відбудеться 7 квітня в клубі Atlas.

Автор фото — Андрій Корінь.