Концертні майданчики країни. Рівне

Журналіст "ВВС Україна" та рівнянин Роман Лебедь розповів Karabas Live, де на його батьківщині лунає музика

Костел, торговий центр, стадіон, мототрек і колишній секретний оборонний завод — Рівне має магічну здатність дистилювати із усього цього концертні майданчики. Звісно, бувало різне: легендарні заклади горіли, занепадали, двері до них заварювали, стінами ішли тріщини, приїздила міліція, налітали радикали з автоматами, а зірки падали зі сцени.

Рівне не завжди дотримується звичної форми, але постійно дбає про зміст. І певні технічні нюанси сповна компенсовуються теплом публіки. Для мене це місто — дім, і кожен приїзд до нього є маленьким святом. Іноді здається, що цей ефект поширюється і на всіх інших.

Стадіон “Авангард”

Історія. Колись на березі річки Устя у Рівному був помпезний палац князів Любомирських із пишним парковим комплексом європейського рівня навколо, острівцями і гондолами. Перший стадіон ще застав цю красу — “Sokół” (так називався місцевий клуб) збудували за поляків майже 100 років тому. Потім занедбаний палац розікрали на цеглу після Другої світової, а радянська влада кілька разів перебудовувала стадіон, і в 1980-х його вважали одним із найкращих у країні.

Атмосфера. Від колишньої слави лишилися хіба що спогади — “Авангард” нагадує руїни античних амфітеатрів.

Асортимент. Ексклюзивний майданчик для виступів гурту “Океан Ельзи”. Власне, там вони і відіграють у травні у рамках свого “Світового туру”. Минулого разу Святослав Вакарчук навіть постив фотографії роздовбаних трибун. Відтоді усе стало тільки гірше — навіть місцевий футбольний клуб “Верес”, який впритул наблизився до виходу у Прем’єр-лігу, свої матчі більше там не грає. Це змусило місцеву пресу засумніватися, що ОЕ виступатиме саме на “Авангарді”. Але, схоже, ні гурт, ні організаторів усе це не бентежить. Ні тим паче рівнян, які масово скуповують квитки на концерт гурту номер один.

Мототрек

Історія. Колись Рівне було однією зі спідвейних столиць Радянського союзу. Але рев моторів мотоциклів тепер лунає на місцевому мототреці не так часто.

Атмосфера. Ще один опен-ейр майданчик із радянським душком і парком автомобілістів поруч. Мінус — на відміну від “Авангарда” локація розташована досить далеко від центру, а люди у такому маленькому місті як Рівне досить болісно ставляться до відстаней.

Асортимент. Замість ревіння моторів зараз на майданчику можна почути Dzidzio, Потапа і гурт Mozgi, що для багатьох практично не становить різниці. Або The Hardkiss. А ще проводять різні міщанські забави на зразок свята картоплі.

Драмтеатр

Історія. Повна назва — Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр. Напевно, саме це є виправданням того, що поруч із одними з найкращих в Україні театральними постановками тут проводять різні концерти. Будівлю звели у 1965 році із притаманними тій порі колонами, рюшечками і скульптурою у вигляді групи людей на даху, що, певно, безуспішно рухалися у радянське майбутнє. Кілька років тому ледь не зруйнувався через будівництво підземного торгового центру поруч.

Атмосфера. Партер, амфітеатр, яруси, ліпнина, золото, паркет, куліси і бордові оксамитові стільці. Доволі красиво. Місце, де дівчата у вечірніх сукнях люблять оновляти свій Instagram.

Репертуар. Напевно, це щось на зразок палацу “Україна” у Києві, де влаштовують усілякі ювілеї, творчі вечори, бенефіси народні та заслужені артисти України. Степан Гіга і решта івобобульщини. А також когорта їхніх спадкоємців — Арсен Мірзоян, Тоня Матвієнко, Олег Винник, Потап і Настя, Ані Лорак (до того, як у місті заборонили виступати виконавцям, що їздять на гастролі до Росії), Onuka і, я цього не витримаю, Оля Полякова. У якомусь сенсі це чудова ілюстрація музичних смаків жителів типового українського облцентру.

Парк імені Шевченка

Історія. 5 540 дерев і 14 200 кущів — якщо вірити Вікіпедії, саме стільки росте на 32-х гектарах пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення  “Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка”. Як парк існує у центрі міста з 18 століття. Зелену естраду збудували у радянські часи.

Атмосфера. Парк — це місце, де практично для усіх рівнян живе дитинство та юність. Атракціони, прогулянки, солодка вата, перші дискотеки і поцілунки, бійки з гопниками, неформальні тусовки і штрафи за розпивання та справляння. Зелена естрада — це сцена-мушля і дерев’яні лавочки під відкритим небом.

Асортимент. Народні гуляння, кінопокази, танцювальні і вокальні колективи у вишиванках, дискотеки, проплачені з бюджету концерти — наприклад, гурту Фіолет. Теоретично, кожен бажаючий може виступити тут.

Міський будинок культури

Історія. “Комунальний заклад клубного типу, який впродовж 60 років впевнено тримає позицію лідера”, як сказано на офіційному сайті. Той самий клуб, без якого і село — не село.

Атмосфера. База для 16 творчих колективів. Розташований у парку Шевченка. Довгі роки дрімав на капремонті. Нещодавно його завершили, і тепер рівняни мають нагоду досхочу занурюватися в атмосферу раннього пшонкізму.

Асортимент. Після ремонту — жвава концертна локація. Якщо ви любите Один в каное, Христину Соловій, хор імені Верьовки і Братів Гадюкіних — вам сюди. А ще можна спробувати посидіти під електронний проект Ivan Navi.

Зала органної та камерної музики

Історія. Костел святого Антонія збудували у Рівному рівно у 1900 році. Через 50 років радянська влада вирішила, що готичні шпилі порушували загальний архітектурний вигляд. Слідом за ними зняли і хрести. Замість храму там запрацював кінотеатр “Глобус”, де показували документальні хроніки. Пізніше все переробили на залу камерної та органної музики. Як пише газета “Ого”, чеський орган за 1,5 мільйона доларів повинен був звучати в Красноярську, та завдяки співачці Ірині Понаровській опинився у Рівному, де звучить і досі.

Атмосфера. Напевно, це найкрасивіша будівля міста. Як зовні, так і всередині. Не дарма рівняни часто влаштовують у ній весільні фотосесії.

Репертуар. Оскільки це приміщення обласної філармонії, то концерти тут серйозні: імпрези, романтична камерна музика, виступи академічних колективів, звіти учнів музичних шкіл. Або, наприклад, концерт архаїчних і класичних музичних інструментів. Іноді виступають етно-ансамблі або ж неокласики — як Єгор Грушин. Ну й звичайно ж, унікальний рівненський орган.

КЗ «Рівненський Міський Будинок Культури»

Історія. Почав роботу у 1976 році як будинок культури для працівників підприємств легкої промисловості. На алеї перед ним досі стоїть монумент ткалі. Якось їй відпиляли руку, але потім приварили нову. Тепер, судячи із соцмереж, називається Комунальний заклад «Рівненський Міський Палац Культури». Але усі за звичкою називають його “Текстильником”.

У роки незалежності тут відбувалися доволі дивні речі, як, наприклад, відбіркові тури фестивалю “Червона рута”, під час яких ведуча у вишиванці заледве могла вимовити назви гор-грайнд гуртів, які там брали участь, концерти російських панк-ветеранів «Гражданская оборона», а також, у що зараз взагалі важко повірити, легенд шведського дум-металу Draconian.

Атмосфера. Класика радянського бруталізму. Концертні зали нещодавно відремонтували.

Асортимент. Зали у закладі дві — головна і мала.

Друга — з пересувними стільцями. Це дозволяло донедавна проводити там акції під назвою Defeat Gig — мабуть, найбільш знане за межами Рівного неформальне дійство. Оскільки усі стаціонарні рок-клуби, які існували у Рівному, починаючи з середини 90-х — культову Яму, Vortek, Квадрат і Пальтішко — спіткав крах, Defeat Gig виконував функцію пересувного мош-шоу. У його рамках виступили Jinjer, Злам, Morphine Suffering, Dysphoria, Septa та купа інших метал-гуртів. Усе це особливо епічно виглядало в декораціях паркету, гардин і величезного тризуба, почепленого поверх серпа і молота над сценою.

Після ремонту нове керівництво закладу фактично запровадило цензуру: усі гурти перед концертом мають прослухати, а тоді вирішувати, чи пускати їх. Defeat на таке не пішов. На великій сцені зараз проводять КВН та різні комік-шоу, а також концерти — Время и стекло, ТІК, СКАЙ, Alyosha, кавер-версії рок-хітів у виконанні симфонічних оркестрів. Влітку саме там виступлять The Hardkiss. І численні виступи дитячих колективів, які базуються у палаці.

Завод “Газотрон”

Історія. Колись завод “Газотрон”, що займає добрячий шмат міста, був режимним об’єктом і не значився на картах. Офіційно його працівники випускали оті годинники “Електроніка” із цифрами зеленого ядучого кольору, що стояли чи не у кожному домі, а також ліхтарі у вигляді світлячків і тому подібне.  З розвалом совка поступово занепав і завод, залишивши хіба що невиплачені зарплати і рідкісні хвороби людям, що працювали у шкідливих цехах.

Атмосфера. Тепер площу заводу здають в оренду, і чого там тільки немає — від бурштинових майстерень до стоматкабінетів і пекарень. А ще — кілька репбаз, зокрема гуртів Merva, Farinhate. В одній із таких баз завбільшки як велика квартира на Подолі місцеві неформали змайстрували сяку-таку сцену.

Асортимент. Тут живе (чи помирає) рівненський андеграунд. Угар, алкотреш, панк, анархія, п’яна романтика і приїзди копів — усе просто тру. Між тим, до того сквоту умудрялися привозити такі гурти як Krobak, Septa, Crucify Me Gently i Dzierzynski Bitz. Але хто не любить роздати року в атмосфері індустріальної вседозволеності?

Паб «Сталева гора»

Історія. Як паб із живою музикою це місце існує зовсім недавно. До того приміщення слугувало речовим ринком, і це унікальний приклад, коли торговий центр перетворюють на щось, а не навпаки.

Атфосфера. Holy shit! — хочеться вилаятися багатьом музикантам, які потрапляють туди вперше. Це дуже великий заклад, в який за бажання може влізти добра тисяча людей.

Асортимент. Недавно паб запустив серію концертів Stahlberg rock stage. Вже відлабали Hypnotunez, а також хулігани Kelush and the bastards i Respect for Paddy Merphy у рамках Дня святого Патрика. Попереду — 5 vymir, The Heavy Crawls, Familia Perkalaba, Sasha Boole і Merva.

Blues and Jazz

Історія. Здається, що цей заклад у центрі Рівного існував завжди (насправді певно років 20). Радив би їм вже додати десь до лого “Since…”.

Атфосфера. Затишний лофт із приємною музикою і трохи непривітним персоналом.

Репертуар. Жива музика останнім часом лунає тут не так часто, як могла б. Але майданчик все ж намагається відповідати назві і хостить міжнародний джазовий фестиваль. Із переліку проведених концертів на офіційному сайті — Коляда Квартет feat. Настя Друзюк, Max Tavrichesky, Sliding Holders, Asea Sool, Andrew Kokhan Blues Band, Діля. Загалом, якщо у назві вашого колективу є “джаз” або “блюз”, маєте високі шанси виступити там.

Паб «Айріш»

Історія. Ірландські паби із зеленими стінами, листками конюшини і лепреконами напевно є всюди, хіба окрім Ірландії. Трохи більше 5 років тому один з таких відчинив двері любителям пінти Guinness і в Рівному.

Атмосфера. Місце, де бармен вже з порога знає, що мені наливати.

Асортимент. Хоча заклад і дуже маленький та не надто вдалий в акустичному сенсі, час від часу там все ж проводять концерти. І не був би він ірландським пабом, якби там не виступили чуваки з O’Hamsters. Або, наприклад, гурт із назвою Crazy Patrick.

Анти-кафе «Home»

Історія. Перше тайм-кафе у Рівному з настільними іграми та ікс-боксом. Згодом дещо змінило формат і додало їжу, але категорично проти алкоголю.

Атмосфера. Затишок і спілкування з друзями.

Репертуар. Підходить виключно для невеликих акустичних концертів. Postman, Sasha Boole, Jerry Springle, Peter J. Birch, Make Like A Tree — навряд чи би ви ще десь опинилися так близько до них.

Клуб «Лагуна»

Історія. Кінотеатр “Космос”. У радянські часи — один із найбільших у місті. Як і більшість кінотеатрів Рівного, не пережив злощасних 90-х. Із приходом нового тисячоліття став нічним клубом, розфарбованим у характерні кислотні кольори.

Атмосфера. Чого ви очікуєте від закладу, куди чоловіки у сорочках приходять знайомитися із дівчатами на каблуках?

Асортимент. Остання фортеця клубного життя міста. Дискомарафони 80-х і 90-х, RNB-ночі, go-go танці, ladie’s nights із чоловічим стриптизом і періодичні конфлікти під входом. Хоча інколи заклад використовують під концерти — свого часу там виступали Ваня Дорн, Onuka, Brutto, O.torvald, Тартак і не так давно — Monatik. Не здивуюся, якщо рано чи пізно на вході з’являться афіші виступу групи “Гріби”.

Паб «Стадіо»

Історія. Розташований неподалік “Лагуни” і чимось нагадує зменшену її копію.

Атмосфера. Ідеальне місце для бухгалтерських корпоративів.

Репертуар. Студентські вечірки, Дні Святого Валентина, 8 березня і Halloween, діджеї, інколи жива музика — «Антитіла», «Табула Раса», Ірена Карпа, ТНМК, Сергій Бабкін, O.torvald (де вони тільки не виступали у Рівному…) і навіть мегапопулярний Dzidzio.

Manhattan Skybar

Історія. Кілька років тому у центрі Рівного звели висотку. Крамниці, фітнес-центр, офіси, а на останніх двох поверхах — ресторан зі сценою.

Атмосфера. Напевно, наймальовничіше місце у Рівному, оскільки крізь його суцільні вікна видно практично усе місто. Заклад позиціонує себе як елітний, і через це комфортно іноді не всім.

Асортимент. Окрім штатних артистів, які виконують кавери на постійній основі, часом там виступають гості. Наприклад, нещодавно грали «Табула Раса». У минулому — доволі різнокаліберна підбірка із Hypnotunez, Atomic Simao, Vivienne Mort, Арсена Мірзояна, гуртів «Тінь сонця», «Гайдамаки», Epolets, «Дюк Тайм» та «Мотор’ролла».

Фото: офіційні сторінки клубу «Manhattan Skyline», пабів «Сталева гора», «Айріш», «Стадіо», клубу «Лагуна», анти-кафе «Home», «Blues And Jazz», К. Стрельчук, artemco.livejournal.com, офіційні сайти зали органної та камерної музики м. Рівне, міського будинку культури, драмтеатру, КЗ «Рівенський міський палац Культури», а також офіційні сторінки парку ім Шевченка у Facebook та гурту Morphine Suffering