5 VYMIR: «Головне, чого не вистачає українській сцені — це щирості»

Karabas Live розпитав відомий український інді-гурт про їх новий проект, який вони знімали на вулицях Києва

Деякий час тому кияни могли спостерігати непересічну картину: одягнених в яскраві суцільні комбінезони дивних персонажів, які з’являлись там і сям на вулицях міста. Згодом з’ясувалося, що це були зйомки нового кліпу гурту 5 VYMIR, а під чудернацьким вбранням ховалися самі музиканти.

Karabas Live вважає 5VYMIR не лише одним з найкращих гуртів країни, але й людьми, що своєю енергією і фантазією здатні заявити нові тренди для вітчизняної інді-сцени. Тож вирішив поцікавитися, чого ще від них очікувати напередодні і після концерту-презентації кліпу, який відбудеться 26 жовтня в Києві. На питання відповідали: Костянтин Почтар (вокал, гітара), Роман Гаркавенко (бас-гітара), Вадим Лазарев (клавішні, вокал) і Семен Терещенко (ударні).

Отож, що то був за екшн з кольоровими костюмами?

Костянтин Почтар: Це були зйомки кліпу на пісню «Ламай». Ми були вбрані в костюми різних кольорів і вдавали, що граємо на інструментах. Зйомки проходили в різних місцях Києва. Було трохи дивно, бо перехожі чекали на якесь шоу, а нічого не було. Наш режисер Андрій Бояр стояв на іншій стороні вулиці, ніхто не бачив, що він знімає, і люди не розуміли, що відбувається.

Вадим Лазарев: Цікаво було споглядати за реакцією людей, вона була кардинально різна. Я знімався десь о 7-й ранку біля Палацу спорту. Всі бігли на роботу і нікому не був цікавий фіолетовий чувак, який стояв посеред вулиці і грав на клавішах!

Семен Терещенко: А я знімався у вихідний день біля Оперного театру, і за годину зйомок взагалі не було жодної непривітної людини. Всі пританцьовували, підходили фотографуватись. А от у Роми на Контрактовій площі були абсолютно інші люди.

Роман Гаркавенко: Підійшов перший чувак і запитав: «Что, ребята, снимаете клип для очередной безголосой звезды?». Потім другий: «Шо, а дє звук?».

Костя: В різних районах Києва різний контингент, і це був прикольний експеримент. Ми не є головними героями кліпу. Ми хотіли подивитися, як люди будуть реагувати на дивні речі. В пісні є фраза «Давай почнем нове життя без чорних ліній і сірих стін». І власне, ці образи були вкрапленням кольору в міський пейзаж.

З 23 жовтня в барі «Хвильовий» запущена лінійка з чотирьох коктейлів в кольорах костюмів персонажів кліпів

Це була ідея ваша чи Андрія Бояра?

Роман: Андрія. В нього дуже нетипове мислення щодо створення кліпів — згадати кліпи Христини Соловій, Pianoбой (кавер на Скрябіна «Шампанскі очі») або нашу «Мало слів». Вони настільки інші, але в них цікава ідея.

Вадим: Нам дуже подобається співпрацювати з Андрієм, тому що він придумує якісь об’єкти, які можна потім виносити за межі кліпу. Так само було і з «Мало слів» і з іншими кліпами, над якими він працював.

І появою цих кольорових «чувачків» ви не обмежитесь?…

Костя: Ми підійшли до презентації кліпу концептуально. Реалізували кілька ідей.

Перше – публічна поява в цих костюмах на якихось тусовках, вечірках.

Друге – вирішили налагодити контакт з нашими фанами. Вони завжди ніби були, але ми не особливо знали, хто вони такі. А тепер наші стосунки вийшли на абсолютно інший рівень. І ми відчуваємо підтримку, якої раніше не було. Тож кожен з них отримав по 50 штук стікерів кольору героїв в нашому кліпі і мав їх розклеїти на своєму районі – на Харківському, Березняках, Позняках, на Академі і в центрі.

І ще один крок – з 23 жовтня в барі «Хвильовий» запущена лінійка з чотирьох коктейлів також в кольорах костюмів персонажів кліпів – і кожен коктейль має назву вулиці нашого рідного району – Академмістечка.

Ця активність присвячена виходу кліпу, або це буде реліз синглу?

Костя: Ні, це не сингл – ми не перезаписували «Ламай» і не випускаємо її окремо. Ми випускаємо кліп і граємо фінальний концерт 26 жовтня в київському Sentrum.

Тобто – «фінальний»?..

Костя: Фінальний концерт туру «Нові імена». Ми півроку грали одну й ту саму концертну програму, і в нас навіть не було часу розібрати жодної нової пісні. Ми не хочемо робити великої паузи між другим і третім альбомами, як було між першим і другим. В нас зараз є музичні напрацьовки і ми будемо їх потихеньку втілювати в життя.

Після виходу «Мало слів» нам  говорили, щоб ми були обережніші з мат-роком, бо можемо розгубити всіх слухачів. А вийшло навпаки!

Будуть сюрпризи на концерті?

Костя: Якщо ви знаєте 5 Vymir, то розумієте, що жодного разу без сюрпризів не обходиться. Люди, які були на нашому концерті десь рік назад, можуть сприймати нас зараз абсолютно іншою групою. Не так багато міст і місць, де можна грати. Тому, щоби бути цікавим, ти маєш постійно змінюватися.

На вашому квітневому концерті в Києві ви сказали, що не любите оголошувати пісню «Мало слів». Вона звучить в рекламі на ТБ. Вона вам не набридла?

Вадим: А ми не дивимось телевізор і тому не чуємо її занадто часто 🙂

Роман: Мені особисто приємно грати цей трек на концертах. Тішить, що всі знають слова і співають. Якось навіть по-іншому її відчуваєш.

Костя: Це трек, який переламує хід концерту. Ми граємо його четвертим, і це дійсно прикольно, коли розумієш, що де б ти не був – в Донецькій області, Івано-Франківській – люди співають цю пісню з тобою.

Загалом це прикольна історія. «Мало слів» максимально розбиває стереотипи з приводу хіта. Там немає приспіву і складний ритм. Після виходу цієї пісні нам друзі говорили, щоб ми були обережніші з мат-роком, бо можемо розгубити всіх слухачів. А вийшло навпаки!

Вадим: Це єдиний трек, всі три частини якого абсолютно інакші за музикою.

Роман: Ми ще коли були в школі, придумували складні структури і намагалися всі партії грати по-різному. Але ти не можеш грати все життя виключно для себе…

Костя: Якщо що, то ми знаємо, що в приспівах потрібно повторювати два чи три слова по десять разів і так воно типу краще заходить 🙂 Інколи нам дають такі поради і думають, що ми не розуміємо цього. Але ми так не будемо робити. Хоча в нас є ідея записати якийсь один трек «канонічний». Може, це і буде прикольно …

Головне, чого не вистачає українській сцені — це щирості. Насамперед перед собою

У вас змістовна і образна лірика. Є філологічна освіта?

Вадим: Хіба потрібна освіта, щоб писати вірші? Я думаю, достатньо читати книжки і надихатися іншими поетами, щоб писати лірику цікаву і змістовну, з підтекстами, прикольними сенсами.

Костя: Я особисто не читаю віршів. Але насправді так – читати книги дуже важливо, тому що ми всі говоримо про одні й ті самі речі, просто хтось може сказати красивіше.

Вадим: Дуже легко розрізнити, коли першим написаний вірш і потім покладений на музику. Там кардинально інша структура словотвору. В мене здебільшого з’являється спочатку музика, а потім вірші.

Костя: Були треки, які ми написали вчотирьох на репетиціях, музично вони були завершені. Але мелодія і текст постійно мінялись. Наприклад, пісня «Мінімум» існує в трьох варіантах з різними мелодіями і різними словами. Але зазвичай є якась одна вдала строчка і навколо неї ти все будуєш.

Вадим: І у пісні «Світ» ми поміняли текст за два дні до запису.

Ви намагаєтесь постійно щось вигадувати. Чого не вистачає сучасній українській сцені – може, тієї ж фантазії?

Роман: Головне, чого їй не вистачає, це щирості – насамперед перед собою. Я багато слухаю, але більшість з цього – воно з пластиковим присмаком. Мені ввижається тут якийсь самообман. Воно мов зроблено спеціально для того, щоб стати прикольним. Тобто музика звучить спеціально так, щоб потрапити до мейнстриму, щоб її слухали більше людей. Я це дуже відчуваю і не вірю такій музиці. Це як альбом Еда Ширана — мені здається, що там просто в кожному квадраті мене тримають за дурника. Це настільки комерційно зроблено, що просто хочеться розтрощити плеєр!

Костя: Не вистачає хороших невеличких залів для виступів. Є прикольні зали в центрі типу Sentrum чи Atlas, там реально класний звук, класне світло, все зроблено правильно, як має бути. Але немає де робити камерні концерти. Хочеться сподіватися, що з’являться хороші зали різної місткості – для різної музики.

Вадим: Ще одна велика проблема – відсутність культури відвідувань концертів. Люди краще підуть у кіно чи бар, або проведуть час ввечері біля телевізора – а не на концерті. Не хочуть відкрити для себе щось нове саме в музиці.

Костя: Насправді ж, полюбити якусь музику можна, тільки якщо послухавши її наживо. Ми цього літа оцінили групу Enter Shikari після живого виступу. Ми б ніколи не почали слухати її, якби чули в записі. Але нажаль, в нас не є частиною культури просто ходити на концерти, щоб послухати групу, яку ти не знаєш.

Вадим: Ми навіть щодо кіно останнім часом домовилися не дивитись трейлерів, не читати анотацій, тому що так набагато приємніше. Тим більше вражень ти отримуєш насправді від того, що бачиш або чуєш!

Фото надані гуртом 5 VYMIR. Автор головного фото: Костянтин Гузенко

Фінальний виступ 5 VYMIR в рамках туру «Нові імена» відбудеться 26 жовтня в Києві