100 головних альбомів української незалежності

Karabas Live обрав сто вітчизняних альбомів, які вийшли після оголошення незалежності і визначають обличчя сучасної української музики

Серед десятків тисяч альбомів, які з’явились протягом останніх 26 років, були такі, які суттєво впливали на хід сучасної музичної історії України. Саме з них редакція Karabas Live обрала 100 релізів, які увійшли у нашу святкову добірку, присвячену Дню Незалежності.

Ми намагалися охопити всі головні сегменти сучасної української музики. Ми також вирішили відмовитися від участі у відборі альбомів 2017 року — потрібен час, аби усвідомити і зважити їх цінність для розвитку сучасної музики в країні.

Добірка не є рейтингом, тому ми даємо її у хронологічному порядку. Це дає можливість простежити шлях, який пройшла сучасна музика в Україні.

 

Скрябін – Мова риб (1992)

Нова хвиля вперше звучить українською. Техно і синті-поп починає завойовувати постперебудовну країну. До речі, це й перший офіційно виданий альбом «Скрябіна».

 

 

Віка Врадій – Мамо, але я дурна (1992)

Україна знайомиться із щирим панк-роком. Те, що його виконує дівчина, шокує ще більше, адже в Україні всі дівчата – панночки.

 

 

Жаба в дирижаблі – Жаба в дирижаблі (1993)

Більшість перших українських рок-груп «виросли» зі студентських капусників, але «жабенята» єдині пронесли клоунаду і цирк через все своє недовге творче життя. Це перша з двох їх офіційно виданих платівок.

 

Енвер Ізмайлов – The Eastern Legend (1993)

Перший альбом гітариста, який поєднав старовинні східні мелодії з гітарною технікою сучасності. Це перший кримсько-татарський реліз з моменту набуття Україною незалежності.

 

 

Нічлава блюз – Вставай, сонце (1993)

Альбом, який став виходом на велику сцену тернопільського виконавця і автора пісень Андрія Підлужного – лідера гурту «Нічлава» і учасника «Скрябіна». Пісня-епонім й до цього часу бажаний гість на радіо.

 

 

Вій – Чорна рілля (1994)

Перший в Україні гурт з язичницькою тематикою, який зміг здобути популярність. До цього часу критики не можуть визначити стиль команди: готик-рок? паган-фолк? психоделік-етно?..

 

 

ВВ – Країна мрій (1994)

До цього альбому «ВВ» знала і любила лише молодь. «Країною мрій» — якісною добіркою рок-бойовиків – Олег Скрипка і Ко змогли розхитати масового українського слухача.

 

 

Брати Гадюкіни – Було не любити (1994)

Головні хіти вони відспівали наприкінці 80-х, але й на 90-ті щось залишилось. Фірмовий «гадюкінський» стьоб з елементами соціальщини та лірики. Найбільше фанатів цього диску – серед тернопільчан і любителів футболу.

 

 

Foa Hoka – Музика без хазяїна (1994)

Хто чув цих нойз-екстремалів, той вже ніколи не забуде. Foa Hoka одними з перших серед українських музикантів зайнялися абстрактними саунд-експериментами. Чим і увійшли в історію.

 

 

Ірина Білик – «NOVA» (1995)

З третім альбомом Ірина Білик вийшла в топ-співачки України. Тут з’явились такі хіти, як «Ти мій», «Я розкажу», «Годі вже» і «Хочу», які пішли в народ і нині вважаються «золотим фондом» жіночої пісенної лірики.

 

 

Кому вниз – In Kastus (1996)

Трек з цього альбому «Птаха на ймення Nachtigall» — один з головних гештальтів української патріотичної пісні. Нею прийнято лякати москаликів.

 

 

Олександр Пономарьов – З ранку до ночі (1996)

Перша і одна з найкращих платівок головного лірика країни. Саме тут — «З ранку до ночі», «Тільки раз цвіте любов», «Зіронька».

 

 

ВВ – Музіка (1997)

«Країною Мрій» «ВВ» лише відкривали для себе масовий український ринок, але цей альбом зробив їх суперзірками. За одну тільки «Весну» він гідний потрапити до топу кращих українських релізів ever.

 

 

Ірина Білик – Фарби (1997)

Момент найвищого зльоту Ірини Білик. Такої концентрації хітів про важку жіночу долю було ще пошукати. Видатна поп-лірика.

 

 

Green Grey – Green Grey (1997)

Платівка, яка зламала хід української музичної історії. Це була найсвіжіша альтернатива західного зразку, що підштовхнула розвиток молодіжної сцени. Інтернаціональний продукт.

 

 

ВуЗВ – Планове засідання (1997)

Як не крути, але це перший український хіп-хоп. ТНМК стрільнули трохи згодом.

 

 

Наталья Могилевская – Ла-ла-ла (1997)

Дебютний альбом з добіркою оптимістичних хітів, який показав, що в українській музиці з’явилася нова яскрава поп-співачка і автор пісень.

 

 

Катя Chilly – Русалки in da house (1998)

Визначний альбом сучасної української музики. Коли через кілька років ця унікальна співачка пішла зі сцени, ніша електро-фольку надовго залишилась порожньою.

 

 

Табула Раса – Сказка про май (1997)

Мало хто наприкінці 90-х не співав «Шейк-шей-шей». П’ятий студійний альбом зробив Олега Лапоногова і Ко зірками. Справа була не тільки в тому хіті: вся платівка виявилася дуже цільною.

 

 

ТНМК – Зроби мені хіп-хоп (1998)

Якщо ВуЗВ показали, що українці вміють взагалі репувати, то «Танок на Майдані Конго» довели, що вміють вони це дуже добре. З альбому «Зроби мені хіп-хоп» почалася слава харків’ян.

 

 

Руслана – Мить весни (1998)

Руслана вже була володарем кількох премій, коли записувала дебютний альбом. Могла б співати поп-шлягери, але обрала автентику. Розквіт  «коломийок» припав на «Дикі танці», але все почалось з альбому «Мить весни».

 

 

Плач Єремії – Добре (1998)

Найщімливіша україномовна балада всіх часів – «Вона» — саме звідси. Альбом, який найкраще презентує гурт Тараса Чубая.

 

 

Юлія Лорд – Танець душ (1998)

Nirvana і Bush української рок-сцени. І хоча «Танець душ» лише міні-альбом, він став наприкінці 90-х потужним вибухом.

 

 

Мандри – Романсеро про ніжну королеву (2000)

Строкатий мікс із фолку, блюзу, ска і регі, покладений на вишукану україномовну лірику. Прекрасний зразок міського романсу.

 

 

Гайдамаки – Гайдамаки (2001)

Вони першими видумали термін «козак-рок», і вже понад 20 років «лупають сю скелю». Найкраще це в них вийшло на альбомі «Гайдамаки» — в нього така енергетика, що він не відпускає від початку до кінця.

 

 

ВИА Гра – «Попытка №5» (2001)

В мистецтві створення шлягерів Костянтин Меладзе не має рівних. «Попытку №5» та інші пісні з дебютного альбому його подопічних співали не тільки в України, але й поза її межами. Це історія.

 

 

Океан Ельзи – Модель (2001)

Перший альбом ОЕ, записаний золотим складом – за участі Дмитра Шурова. Вихід на вищий рівень – в мелодиці, аранжуванні, текстах.  Для багатьох фанатів був і залишається неперевершеним.

 

 

Тартак – Демографічний вибух (2001)

Альбом, який став проривом для гурту і справжнім вибухом у вітчизняному музичному просторі. Яскраві мелодії, стьобні тексти – Тартак показали слухачам, що таке «іронічний репкор» українською.

 

 

Я и Друг Мой Грузовик – Я и Друг Мой Грузовик (2001)

Гурт з нинішнього Дніпра довів, що для рок-музики життя без гітари є. Альбом-явище. Так ще ніхто не грав і не співав. Тобто, не читав тексти – теж дуже нестандартні.

 

 

LюK – Tourist Zone (2002)

Перший і, за думкою прихильників, кращий альбом ватаги з Харкова, яка пішла нетоптаними в нашій країні лаунж-стежинами і наприкінці влилася в мейнстрим.

 

 

Mad Heads – Naked Flame (2002)

На цій платівці рокабіли Mad Heads почали писали пісні російською, а після її виходу потрапили в ротацію і вийшли з глибокого андеграунду на світло.

 

 

Армада – Нежность (2002)

Гурт із Слов’янська, який протягнув в українські ефіри модний на ті часи ню-метал. «Нежность» продавалася об’ємами, близькими до накладів поп-альбомів – в першу чергу, завдяки яскравим синглам «Ненавижу весну» и «Атлантида».

 

 

Піккардійська Терція – Ельдорадо (2002)

У львів’ян важко обрати якусь одну платівку, їх спів завжди був на еталонному рівні. Але саме в альбомі «Ельдорадо» опинилися знакова в подальшому композиція «Гей, Пливе Кача» — переспів старовинної лемківської пісні.

 

 

Скрябін – Натура (2003)

Альбом, який остаточно зробив гурт Кузьми українським мейнстримом і подарував одразу кілька пісень, які живуть в ефірі й сьогодні – насамперед, «Спи собі сама» і «Мовчати».

 

 

Океан Ельзи – Суперсиметрія (2003)

Музична вершина вітчизняного поп-року, яку вже майже 15 років не може осягнути ніхто, навіть сам гурт Святослава Вакарчука.

 

 

Вєрка Сердючка – Ха-ра-шо (2003)

Альбом, який канонізував провідницю як співачку та отримав статус «діамантового» тоді, коли всі інші учасники музичного ринку країни могли продатися не більше ніж на рівні «залізного».

 

 

5’nizza – 5nizza (2003)

 

Пісні, які поєднали в собі регі, соул, блюз, хіп-хоп, фанк і вуличну естетику та в лічені місяці зробили Сергія Бабкіна та Андрія Запорожця відомими артистами без реклами та підтримки лейблів. Народна музика.

 

 

Друга ріка – Два (2003)

Мейнстрим, ознакою якого є відчуття смаку та стилю. Поп-рок, зроблений на совість талановитими музикантами, які тримаються на рівні до сьогодення.

 

 

ManSound – Slavic Roots (2003)

 

Незвичайні обробки українських та російських народних пісень, що затвердили відомий секстет як видатний вокально-джазовий проект.

 

 

Сергей Бабкин – Ура! (2004)

 

Перший сольний альбом учасника 5’nizza, завдяки якому стало зрозуміло, що й окремо від відомого дуету Сергій є самодостатнім виконавцем.

 

 

Нумер 482 – Kawai (2004)

Альбом, який свого часу був спробою витримати баланс між хітовостью і вірністю рок-ідеалам.

 

 

ТНМК – Пожежі міста Вавілон (2004)

 

Після появи цих пісень Фагот та Фоззі остаточно вийшли за кордони хіп-хоп-жанру і стали сприйматися як універсальне музичне явище.

 

 

Фактично самі – Kurwa Cum Back (2004)

Кращий альбом гурту, який шукав натхнення у панку, індастріалі та інших стилях, аби реалізувати свою дику енергію.

 

 

Tomato Jaws – Tomato Jaws (2004)

 

Класика української електронної музики від гурту, який пізніше подарував країні лідерів відразу двох важливих проектів – Cepasa та ONUKA.

 

 

ТОЛ – Синдром бажання (2005)

 

Золота сторінка в історії української важкої музики. Альбом, який продемонстрував, що можна бути водночас безкомпромісним, шаленим та актуальним щодо ідей.

 

 

Stelsi – Там (2005)

 

Альбом гурту, який показав, що українські пісні та казки і світовий досвід електронної музики – це речі, між якими існує зв’язок та взаєморозуміння.

 

 

Бумбокс – Меломанія (2005)

 

Дебют гурту, який є одним з головних в історії сучасної української музики завдяки глибині матеріалу, міксу енергії різних жанрів та надзвичайному вокалу фронтмена Андрія Хливнюка.

 

 

Перкалаба – Горрри (2005)

Ключова робота івано-франківської команди, яка поєднала в собі дику силу Карпат, унікальний гумор та артистичну свободу.

 

 

Крихітка – На першому місці (2005)

 

Після цього альбому Саша Кольцова написала декілька чудових пісень, але головною в історії її проекту досі залишається саме ця платівка.

 

 

Max Chorny – New Ethnic Sound of Ukraine (2005)

Дуже важливий запис в історії української музики, який поєднав в собі естетику вітчизняного фолку та досвід світової електроніки.

 

 

Zavoloka – Plavyna (2005)

Ще один альбом, який є класикою електронної музики в Україні і показує, як шукати спільну мову між автентичною архаїкою та сучасністю.

 

 

Lama – Мені так треба (2006)

«Мені так треба» презентував співачку, яка виглядала як поп-зірка нового типу для України. Один з головних мейнстримових альбомів нульових.

 

 

Fleur – Все вышло из-под контроля (2006)

Хрестоматійний альбом одеського гурту, який займав нішу українського готик-попу і був там найголовнішим проектом у країні.

 

 

Stereoliza – X-amine Your Zippa (2006)

 

Яскравий спалах в історії вітчизняної сучасної музики, спроба адаптувати на місці англомовний r’n’b та хіп-хоп. Альбом, який випереджав свій час.

 

 

Dazzle Dreams – Dazzle Dreams (2007)

Електронний проект Дмитра Ципердюка та Шури Гери, який свого часу був прогресивним явищем у сегменті інтелектуальної денс-музики.

 

 

Esthetic Education – Werewolf (2007)

 

Особливий момент в історії сучасної української музики. Альбом, який продемонстрував потужний потенціал вітчизняної альтернативної культури, але був попереду свого часу.

 

 

The Maneken – Magic Force (2007)

 

Перший альбом проекту Євгена Філатова – одного з головних саундпродюсерів країни та людини, яка суттєво вплинула на саунд української поп-музики.

 

 

Гуцул Каліпсо – Рекет Гангстера (2007)

 

Чернівецький гурт, який зміг гармонійно поєднати в своїй музиці жарти, рок-фанк-драйв та автентику. Майстри божевілля.

 

 

Иван Самшит – Essential Shit (2007)

Збірка пісень неординарного синти-поп гурту, який співав декількома мовами та видав у 1990-ті більше десяти магнитоальбомів.

 

 

The Вйо – Ganja (2008)

Хтось з гуртів повинен був стати головним експортером регі-естетики на українській сцені. Ця роль дісталася команді Мирослава Кувалдіна.

 

 

Gorchitza – Highlights (2008)

Запис, який свого часу показав, на якому високому рівні може бути українська танцювальна музика, якщо її робити за західними зразками.

 

 

Святослав Вакарчук – Вночі (2008)

Авторський проект Святослава Вакарчука, якісна збірка ліричних пісень, які демонструють соул- та джазові смаки лідера «Океана Ельзи».

 

 

Анна – Карматреш (2008)

Альбом львівського метал-гурту, який є класичною демонстрацією потужностей вітчизняної рок-сцени.

 

 

Надто сонна – Art Fraud (2008)

Один з головних альбомів в історії української урбаністичної електроніки. Музика, яка дозволяє міркувати про те, що машини теж мають серце.

 

 

Gouache – Simple Me (2009)

Поп-музика зі світовими орієнтирами, яка з’явилася на чотири-п’ять років раніше, ніж для неї сформувалася в країні аудиторія.

 

 

Димна суміш – Димна суміш (2009)

Головний на сьогодні альбом гурту, який точно знає, що таке рок-енергія і як її віддавати слухачам максимально ефективно.

 

 

DOK – DOK (2009)

Дебютний альбом донецького тріо клавішника-саксофоніста Олександра Оленєва, басиста Євгена Кравцова та барабанника Станіслава Іващенка (зараз — «Вагоновожатые»). Захоплива подорож лабіринтами експериментального джазу, якої вистачило на ще два студійника.

 

 

KARNA – KARNA (2010)

Другий студійник фольк-металістів із Івано-Франківська. Тонка лірика Олексія Яроша поєднується із жорсткими рифами так, ніби карпатський потічок впадає в гирло Черемоша.

 

 

ХЗВ – Куй! (2010)

Яскрава робота фрік-дуета Альберта Цукренка та Володимира Пахолюка. Скажений концептуальний альбом про художника з розладом особистості. Дивовижний і ні на що не схожий в Україні музичний роздум про сучасне мистецтво у буденному житті.

 

 

SunSay – Легко (2011)

Третій альбом сольного проекту соліста 5`nizza Андрія Запорожця. Тендітні рядки про любов, життя та любов до життя, виконані з розкішним мелодизмом.

 

 

Void – Все так же медленно (2011)

Музичне альтер-его кліпмейкера Віктора Придувалова, до якого доклали руку Андрій Хливнюк, Riffmaster, гурт «…И Друг Мой Грузовик» та інші. Монументальне тріп-хоп полотно із віршів та пісень.

 

 

Sophie Villy – Mother Fish (2012)

Ніжна та чутлива робота співачки грузинського походження, яка на той час жила і творила в Києві. Альбом, що випередив популярність інді-року в Україні.

 

 

Stoned Jesus – Seven Thunder Roar (2012)

Третій та найбільш культовий студійник команди на чолі з Ігорем Сидоренком, яку за кордоном приймають іноді тепліше, ніж у нас. Епічні опуси ледь не по 20 хвилин, створені за образом і подобою шедеврів прогресивного року та стоунера.

 

 

ЗЛАМ — Під тиском набутих образів (2012)

Невротично-готичний дебютник металкорників із Києва. На жаль, гурт припинив діяльність в цьому році.

 

 

iamyou – Частина друга (2013)

Один із найбільш недооцінених релізів в історії української музики. Філігранно прописаний і зіграний тріп-хоп замість сеансу психотерапії. Наша відповідь Portishead.

 

 

Pianoбой – Не прекращай мечтать (2013)

У другому альбомі сольного проекту колишній учасник «Океану Ельзи» та Esthetic Education Дмитро Шуров змінив пістряву еклектику на піано-реп у мінорі та бунтарські настрої. Пророчий реліз, що вийшов напередодні Революції Гідності.

 

 

r.roo – Exist (2013)

Творіння композитора Андрія Ругару з Києва. Вражаючий приклад безболісного зіткнення інструменталу та електроніки в сучасній українській музиці.

 

 

Sasha Boole – Vol.1 (2013)

Перша студійна ластівка чернівецького барда Олександра Буліча, який задав тренд на інді-фольк у наших краях. Веселе кантрі про ковбоїв на гітарі та губній гармоніці, яке помітно відрізняється від подальшої, більш похмурої творчості музиканта.

 

 

Vivienne Mort – Театр Pipino (2013)

Перший і поки єдиний великий студійник столичного гурту під проводом Даніели Заюшкіної. Готика у кабаре.

 

 

ONUKA – ONUKA (2014)

Фольк із електронною музикою наші музиканти змішували і до ONUKA. Але саме Ната Жижченко змогла зробити фолькотроніку популярною.

 

 

Jinjer – Cloud Factory (2014)

Металкор від музикантів із Горлівки, який не соромно поставити і європейцю. Ті, хто не в курсі, мабуть здивуються, що на вокалі тут дівчина — Тетяна Шмайлюк.

 

 

5 Vymir – Містолінія (2014)

На своєму першому альбомі квартет із Києва звів модний інді-рок із якісними урбаністичними текстами українською. Раніше, ніж до цього додумалися інші.

 

 

Zapaska – Kontur (2014)

Дует Павла Нечитайла та Яни Шпачинської із Кам`янця-Подільського. На першому альбомі музиканти створили інді-поп за іноземними лекалами і при цьому не втратили відчуття рідного ґрунту під ногами.

 

 

Иван Дорн – Randorn (2014)

На першому альбомі екс-соліст поп-гурту «Пара Нормальных» розраховував траекторію для удару. На другому зламав усе, до чого зміг дотягнутися, під хаус-біт. Після «Randorn» вітчизняна популярна музика вже не є такою, якою була до нього.

 

 

The Hardkiss – Stones and Honey (2014)

Дебютник Юлії Саніної та її команди. The Hardkiss вдалося поєднати непоєднуване: запакувати електронний кайф і гітарний драйв у ефектну поп-обгортку.

 

 

Tape Flakes – Out There (2014)

Проект київського музиканта Олександра Філоненка, який починав із милої електроніки. Тексти Tape Flakes виявилися готовими мемами на всі випадки життя. Приспів треку «Стадо белоснежно-диких пум» досі крутиться на язиках.

 

 

Shopping Hour – Пісні трьох морів (2015)

На третьому альбомі Таня Ша та музиканти зібрали фольклор українською, чорногорською, китайською та іншими мовами. Джаз і раніше зустрічався з автентикою, але тепер заграв яскравими барвами.

 

 

Gutzul Magik Foundation – MOLFAR (2015)

Олег «Мох» Гнатів (Івано-Франківськ) та Прохор Алексєєв (Москва) відкрили у Карпатах портал у паралельний всесвіт. «Перкалаба», яку продюсує Мох, розігнала хмільний присмак гуцульського мелосу до максимальної швидкості бродіння. А Gutzul Magik Foundation у поки єдиному своєму альбомі запустили його в космос.

 

 

Vakula – Voyage to Arcturus (2015)

Недооцінений в Україні композитор із Конотопа та його альбом, героєм якого є одна з найбільш яскравих зірок на земному небі. Чи не тому «Voyage to Arcturus» — ідеальний саундтрек для подорожей саме серед зірок.

 

 

Вагоновожатые – Вассервага (2015)

Повноформатник супергурту Антона Слєпакова (екс-«…И Друг Мой Грузовик»), Валентина Панюти (екс-Lюk) та Станіслава Іващенка (екс-DOK). Якби Джеймс Джойс грав IDM, то в нього вийшов би ось такий музичний літопис повсякдення.

 

 

Jamala – Подих (2015)

Найбільш сміливий і проривний альбом Сусани Джамаладінової, що вийшов за рік до міжнародного тріумфу Jamala на «Євробаченні». Інді-поп із людським обличчям, від якого і справді дихається вільніше.

 

 

Жадан і Собаки – Пси (2016)

Розбір смислів четвертого альбому культового письменника із Харкова та його земляків-рокерів вартий окремої дисертації. Жадан-літератор і Жадан-музикант ще ніколи не зустрічались так близько.

 

 

Morphom – 8х8 (2016)

Другий альбом столичного саундпродюсера Романа Черенова. Виявилося, що стильний електронний орнамент до лиця абсолютно різним артистам – від Джамали та Нати Сміріної (Pur:Pur) до Мар`яни Головко. Українська музика майбутнього.

 

 

Cape Cod – Cult (2016)

Колись Максим Сикаленко був редактором музичного сайту Neformat та грав альтернативний рок у гурті «+/-», але пізніше раптом захопився електронікою. Якщо ви не вірите, що у 2016-му все ще можна рейвити, просто увімкніть «Cult».

 

 

My Personal Murderer – Cauchemar (2016)

My Personal Murderer у студії здатний творити дива. Рік тому гурт із Одеси виступив з на диво цілісним та сильним арт-рок-висловлюванням.

 

 

SINOPTIK – Interplanet Overdrive (2016)

Головна сила тріо із Донецька – у живих виступах. Перемога на конкурсі Global Battle Of The Bands 2016 – історія саме про це. На студійному релізі SINOPTIK вдається підмішувати психоделічні синти до димного стоунер-року із таким самим успіхом, як публіці шаленіти на їхніх концертах.

 

 

Tik Tu – Shuma (2016)

Гурт із Тернополя увірвався на молоду українську сцену й одразу ж вибився у «дамки» серед меломанів та критиків. Автентичний настрій, барокові інтонації, психоделічні орієнтири, цікаве інді-звучання – у дебютному альбомі Tik Tu є все й одразу.

 

 

ДахаБраха – Шлях (2016)

На трьох попередніх альбомах «ДахаБраха» вводила у етнотранс з не меншою майстерністю, ніж на четвертому. Але пунктом призначення їх довгого шляху на сьогодні поки що є саме ця збірка пісень, які музиканти знайшли у різних регіонах України.

 

 

Atomic Simao – ECHO (2016)

Найбільш смілива і вдала у виконанні Atomic Simao ревізія спадку cпейс-року за заповітами Pink Floyd. Реліз став найкращим українським альбомом-2016 за версією Karabas Live разом із «Shuma» від Tik Tu.

 

 

Один в каное – Один в каное (2016)

Слухачі так довго чекали на платівку тріо зі Львова, що слова більшості з цих пісень завчили до дірок. Робота, яка залишиться в історії української музики еталонною збіркою вишуканих акустичних балад про кохання, життя і смерть.